Навчилися жити поруч із війною: як на Донеччині лікують пацієнтів із туберкульозом

Донеччина потерпала від російської агресії ще з 2014 року. Але за всіх складнощів і проблем фахівці регіонального протитуберкульозного закладу робили все можливе, щоб люди з туберкульозом могли отримати якісну медичну допомогу.

– Починаючи з 2014 року, ми успішно долали всі виклики: плідно працювали, цілеспрямовано займалися реконструкцією закладу. І раптом – 24 лютого 2022-го, – розповідають співробітники диспансеру.

За їхніми словами, ситуація вимагала термінових управлінських рішень. Спільними зусиллями вдалося евакуювати пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні, до протитуберкульозного закладу Львова.

Також було оперативно організовано дистанційну роботу фахівців, які залишили Краматорськ, забезпечено виплати працівникам, які перебували у вимушеному простої.

На певний час заклад частково призупинив роботу у звичному режимі, але надання консультативної допомоги, забезпечення протитуберкульозними препаратами, комунікації з лікарями первинної ланки області, відповідальними за виявлення захворювання, моніторинг лікування тривало безперервно.

– Влада запропонувала евакуюватися, але цією можливістю скористалися не всі: частина людей, зокрема й наші пацієнти, залишилися у своїх домівках. І цей фактор став вирішальним у відновленні роботи диспансерних відділень, – зазначають медики.

За їхніми словами, також потребувала негайного вирішення ще одна нагальна проблема: релокація обласного лікарського складу, який перебував у небезпечній зоні активних бойових дій. І це було зроблено.

За допомогою волонтерів було налагоджено систему доставки необхідних препаратів у різні частини Донеччини, щоб забезпечити безперервність лікування людей з туберкульозом, що дуже важливо для позитивного результату.

Поки що ситуація з туберкульозом на Донеччині залишається ускладненою та напруженою. Але, незважаючи ні на що, медична допомога надається своєчасно.

– Ми намагаємося всіма способами втримати епідеміологічну ситуацію в області та місті, зменшити вплив війни як на людей з туберкульозом, наших пацієнтів, так і на персонал, – розповідають медики.

І висловлюють величезну подяку тим, хто залишився на своїх робочих місцях буквально на лінії вогню. Це команда, яка довела свою спроможність, професійність і відданість фтизіатрії Донбасу. Вони – справжні герої, вмотивовані, сильні, які працюють на нашу перемогу.