В.о. мера Чернігова Олександр Ломако: «Політичний тиск на Чернігів містяни сприймають як плювок в обличчя місту, яке не пустило ворога в серце країни»

Після відсторонення Владислава Атрошенка від виконання обов'язків мера Чернігова хтось постійно мінує приміщення ради. Інколи це трапляється по кілька разів на день, у який заплановано сесію. «Депутатів блокують, щоб не було кворуму», — переконаний в.о. голови Олександр Ломако.

На його думку, так намагаються штучно створити й показати неспроможність місцевої ради управляти громадою. А тим часом через парламент влада пробує протягнути постанову про передачу повноважень місцевої ради військовій адміністрації міста, яка взагалі може ліквідувати самоврядування в Чернігові. Соцопитування містян свідчить про їхню підтримку місцевої влади навіть за таких умов.

Центр прикордонної області, яка межує одразу з двома ворожими державами — Росією та Білоруссю, — готовий не лише боротися із зовнішнім ворогом, а й відстоювати своє право на місцеве самоврядування.

Як вдається керувати містом в умовах постійного морального тиску на нього й депутатський корпус із боку силових структур та військових адміністрацій міста і області; як на це реагують міжнародні партнери, з котрими були домовленості про відбудову, — про це й не тільки Рух ЧЕСНО говорив із в.о. мера Чернігова Олександром Ломаком у рамках спецпроєкту з «Дзеркалом тижня».

— Пане Олександре, з якими викликами зіштовхнулося місто після усунення обраного громадою мера Атрошенка?

— Усунення від управління міста голови — однозначно, політично мотивований крок. Коли рік тому ворога відігнали від міста з північного кордону, почалися нападки на Чернігів із центру.

У надуманій справі Владислава Атрошенка відсторонили. У статті, за якою НАЗК складало протокол, немає такого виду покарання як відсторонення від займаної посади, міг бути тільки штраф. Це розправа і всі розуміють, що суд приймав рішення не сам.

Окрім тиску з боку ворога, створюються штучні перепони та ігнорування з боку центральної влади. Не дозволяли виїхати на міжнародні офіційні заходи, нас не запрошують, коли приїжджають прем'єр-міністр, президент або чиновники ОП, закордонні посли, бізнесмени: ніде на цих зустрічах не було Атрошенка та представників міської ради. Крім того, почався тиск на керівників комунальних підприємств. Робилося все можливе, аби паралізувати роботу міста.

Простий приклад. Влітку, щоб увійти у складний опалювальний сезон, місто придбало для ТЕЦ потужний трансформатор, бо попередній був знищений російськими бомбардуваннями. Та й сама ТЕЦ дуже сильно постраждала. Ми вже тоді розуміли, що будуть кримінальні справи. І справді, СБУ відкрила провадження за статтями «Державна зрада» та «Диверсія». У цій справі зараз відбуваються регулярні допити депутатів. Однак ми чітко розуміли, що місто буде або зі світлом та теплом, але водночас і з кримінальними справами, або замерзатиме в темряві. Люди важливіші, тому ми прийняли саме таке рішення.

Завдяки роботі, попри жахливі руйнування, місто вчасно увійшло в опалювальний сезон, відкрилися навчальні заклади: в нас понад 14,5 тисячі дітей навчаються очно, працюють 28 шкіл та 35 дитячих навчальних закладів; працює громадський транспорт і надаються всі послуги. Важко було це уявити у квітні 2022 року.

— Як громада відреагувала на відсторонення Атрошенка?

— Я впевнений, що чернігівці вийшли б на вулиці міста, аби ми їх закликали. Ми цього свідомо не робили через воєнний стан. Дуже багато спілкуємося, люди підходять, обурюються, висловлюють підтримку. І в колективах це теж відбувається. І в соцмережах дописи. Але центральна влада показала, що на думку чернігівців ніхто не зважає, рішення вже ухвалені і оскарженню не підлягають.

Влітку петиція проти створення військової адміністрації в місті на сайті президента за лічені тижні набрала потрібні 25 тисяч голосів. Є результати соціології вже після початку воєнних дій. Мер, на відміну від багатьох силовиків та чиновників, які втекли, з першого дня вторгнення був у місті, і місто почало відновлюватися швидше, ніж усі очікували. Атрошенко отримав орден «За мужність», уся Україна відзначила Чернігів. І та ж таки соціологія показує понад 80 відсотків підтримки місцевої влади людьми, попри те, що на виборах за Атрошенка проголосувало 77,5%. Якби звинувачення були обґрунтовані, люди зреагували б інакше. В цій справі усім, навіть опонентам міського голови, зрозуміло, що це брудна політика.

— З чого розпочався конфлікт? Чи можна сказати, що питання використання службового авто стало тільки формальною причиною покарання за непослух?

— Так, конфлікт назрівав ще раніше. Це може бути дзвіночком для інших політиків та мерів, сигналом, що їх може очікувати така ж розправа, якщо вони будуть відверто висловлювати свою позицію, яка йтиме врозріз із позицією чиновників вищого ешелону влади, котрі є призначенцями, а не обранцями народу.

Це насамперед реакція на політичне об'єднання партії Атрошенка «Рідний дім» з УДАРом Віталія Кличка, і це сигнал іншим, що так не треба й не можна робити. Атрошенко ніколи не мовчав, висловлював свою думку з тих питань, які стосувалися місцевого самоврядування, але після 24 лютого не було жодної політичної заяви, в якій би він критикував президента або владу, і підстав для конфлікту точно не було. Це означає, що, як тільки ворога відігнали, повернулася політика в найгіршому прояві, в якому вона була доти.

— Для вас рішення апеляційного суду про відсторонення стало неочікуваним, чи ви вже були готові до нього?

— Ми розуміли дуже високу ймовірність такого рішення, але все ж надія залишалася, бо звинувачення були абсурдні. Я не виключав, що йому випишуть штраф, а також що в будь-який момент може бути інша справа і тоді вже точно відсторонять. Але ніхто не міг подумати, що рішення суду буде таким абсурдним.

— Які були ваші перші кроки після того, як очолили раду?

— Я працюю в керівництві міста з 2015 року. В попередньому скликанні як заступник міського голови, а з 2020 року — як секретар міської ради. Мені зрозумілі всі виклики, які, звісно, ускладнилися після відсторонення міського голови.

Насамперед треба було швидко дати сигнал місту, що, попри наявність судового рішення, влада продовжує працювати і люди не постраждають. Атрошенко скликав колектив, попросив усіх залишитися й працювати, наголосив, що підтримкою для нього буде, якщо команда трудитиметься злагоджено, відповідально та ще старанніше.

Ми прийняли низку програм. На підтримку людей, які втратили житло під час війни; торік було ідентичне щодо приватного сектора, цьогоріч — щодо квартир, знищених або істотно пошкоджених внаслідок російської агресії. Також ми компенсуємо витрати на комунальні послуги за рік. На останній сесії прийнято програму про матеріальну підтримку наших героїв тилу — працівників бюджетної сфери, лікарів, комунальників. На це виділили 42 мільйони.

Важливо було показати міжнародним партнерам — бо в нас було багато напрацювань містами-побратимами, — що в нас нічого не змінилося. Вони були шоковані, і я мав швидко дати партнерам сигнал. Ми написали листи, що влада в нас стабільна, наша команда лишилася, мера відсторонили — так, ми вважаємо рішення несправедливим, але це рішення суду, ми його будемо виконувати, і ми продовжимо працювати.

Міжнародним партнерам у контексті співпраці та допомоги з їхнього боку незрозуміле формулювання «військова адміністрація». Вони чують тільки military — і вже слова «адміністрація» для них не існує. Вони можуть працювати тільки з обраними людьми, з муніципалітетом, але не з призначеною згори тимчасовою структурою, яка існує тільки під час дії режиму воєнного стану.

— Це має вплив на міжнародні партнерства та залучення інвестицій?

— Дивляться на цю ситуацію широко розплющеними очима. Ставлять на паузу відносини. Нам доводиться докладати дуже багато зусиль, аби переконати їх, що в нашій роботі нічого не зміниться. Наприклад, торік ще мер починав перемовини стосовно будівництва 410 квартир для людей, котрі втратили житло. У грудні через політичні утиски партнери поставили цей процес на паузу. Нам казали, що партнери спостерігають за ситуацією й поки що не розуміють, що буде далі і чи будуть у міста повноваження — наприклад, виділяти землю, фінансова спроможність, бо там частина коштів має надійти з бюджету міста. Це інвестиція на суму близько 23 мільйонів євро. Минулого тижня ми все-таки підписали меморандум уже офіційно, переходимо до його реалізації.

— Розкажіть, як працює рада тепер. Її щоразу мінують. Хто це робить, і навіщо?

— Усі на своїх місцях, команда має досвід і розуміння, що робити. А головне — має підтримку чернігівців. Тимчасом комусь дуже хочеться штучно продемонструвати й відрапортувати нагору, що місцева влада недієздатна, і відтак підпорядкувати призначеному чиновникові виконавчий орган, комунальні підприємства та установи. Знехтувавши таким чином вибором і думкою чернігівців задля політичних інтересів та розправи. Причому розправи не з Атрошенком, не з виконувачем обов’язків або депутатами, а з містом Черніговом, яке вистояло перед навалою орків, а сьогодні не хоче «лягати» під одну з політичних сил (Ломако балотувався на виборах до Верховної Ради на початку 2022 року від партії УДАР, а «Слуга народу» розуміла, що через низький рейтинг не може висунути свого кандидата. — І.Л.).

Методи, що задіяні для цього, дуже сильно суперечать усім тим цінностям, за які зараз воює Україна, вони ближчі до цінностей, які сповідує Російська Федерація, що воює з нами. Ми чітко розуміємо, що Україна захищає не тільки територію і державність, а ще й демократію, свободу та в тому числі самоврядування.

Я спілкувався з багатьма представниками інших країн. Вони шоковані такими рішеннями судів і поданням до Верховної Ради ініціативи щодо ліквідації місцевого самоврядування в Чернігові. А по суті — закладання ризику ліквідації всього місцевого самоврядування в країні.

Рік тому, коли місто було під бомбардуваннями, місто нищилося, — військової адміністрації в місті не було. І ми впоралися! Всі — мер і депутати, які лишилися, команда, — в тих умовах забезпечували функціонування міста. А через рік, коли місто дуже активно почало відбудовуватися, вводиться військова адміністрація.

Ми знаємо ситуацію в Запоріжжі, де немає голови, ми знаємо ситуацію по Полтаві, по Кривому Рогу, по прифронтових громадах, де не утворені військові адміністрації. У Чернігівській області російських військ немає, немає сьогодні загрози, за офіційною інформацією від нашої розвідки та військового керівництва. І коли вноситься подання на ліквідацію місцевого самоврядування, то це безпрецедентне рішення для всієї країни, для наших партнерів, і насамперед — для чернігівців.

Мета очевидна: замість обраної, ефективно працюючої, але дуже незалежної міської влади, поставити призначеного керівника, який не ставитиме незручних запитань, буде виконувати команди і одноособово підписувати всі рішення. Призначений чиновник відповідає тільки перед тим, хто його призначив. Самоврядування — це про інше.

— Як часто мінують раду?

— Досі приміщення мінували у грудні 2015 року, в день, коли Атрошенко складав присягу міській раді. Наступного разу — вже 6, 7 лютого 2023-го — двічі поспіль.

Втретє замінували в день сесії, коли стояло питання покладання обов'язків міського голови. Воно суто формальне, за законом — це автоматична дія, але, щоб приймали мій підпис, ЦНАПу потрібне рішення ради. Тоді дуже ґрунтовно перевіряли все, навіть мою особисту машину. Серверну відкривали, поламали ключ у замку, болгаркою випиляли двері. Дуже тривалий був обшук. Я повідомив, що ми повертаємося в зал або просто проводимо сесію в іншому місці, і через 20 хвилин усе було розблоковано.

Було мінування й під час останньої сесії, двічі. Спочатку — за кілька хвилин до початку засідання, а потім — увечері, коли ми розглянули всі питання порядку денного і завершували засідання. З того боку не встигли з мінуванням.

— Як реагують депутати? Чи з розумінням ставляться? Є більшість у раді?

— На депутатів чинять моральний тиск, але є депутатська більшість. Вона сформована не за принципами монобільшості, вона монолітна. Це монобільшість чернігівців. Я завжди кажу, що в міській раді різні політичні прапори. Так вирішили чернігівці на виборах. Але коли йдеться про розвиток нашого міста і захист країни, прапор у нас один — синьо-жовтий. Та й щодо політики… Політика — в центрі, а в Чернігові — міське господарство та розвиток міста. Після відсторонення міського голови провели вже три сесії, а з 24 лютого — 14. Проблем із кворумом та голосами немає, збирається 30 депутатів із 42, інколи більше. На останній, у зв’язку з діями силовиків та військових адміністрацій, було складніше, та однак провели.

Депутати, звісно ж, ставляться з розумінням, тримаються і працюють. Насамперед вони орієнтуються на думку людей, а вона сформувалася таким чином, що міська рада повинна працювати. Тиск на місцеве самоврядування в місті чернігівці сприймають, у тому числі, як неповагу до себе та плювок в обличчя місту, яке не пустило ворога в серце країни.

З депутатами нашої фракції регулярно проводять «співбесіди» силовики. Вони приїжджають на роботу і просто спілкуються. Сам факт цих бесід для вчителів, директорів шкіл, лікарів уже не дуже приємний. І це ж не один раз.

Перед візитом президента в місцевих чиновників було дуже велике бажання зірвати сесію. Адже після оприлюднення розпорядження про скликання сесії на 30 березня одразу чотири депутати отримали виклик до правоохоронних органів на допит як свідки у справі купівлі трансформатора, саме на час засідання міськради. Такий «збіг».

Ще одного викликали у військкомат, бо його відстрочка викладача вишу закінчується за тиждень, а воєнком хоче її продовжити саме в день і час проведення сесії. «Інакше не буде відстрочки» — пряма цитата.

Найбільш жорстко повелися з депутаткою Іриною Должиковою. Її зняли з потяга в Києві. Шестеро озброєних людей. І у відділку поліції на вокзалі майже три години тримали без підстав. Потім її провели до авто. Але на першому ж блокпосту на виїзді з Києва зупинили і тримали більше години з претензіями до водія, що в нього якісь неправильні права. Коли Ірина сама сіла за кермо, водія зразу відпустили. На під’їзді до Чернігова її знову зупинили, забрали паспорт і ніби не могли перевірити його по базі. Один із прикордонників повідомив, що є вказівка, поки в Чернігові буде сесія, нікуди її не відпускати. У результаті, в Чернігів її так і не пустили, з поліцейською машиною супроводжували в Київ і попередили, щоб вона не намагалася до кінця дня повернутися. На сесію вона так і не потрапила.

Від дня створення військової адміністрації міську раду охороняє Нацгвардія. Вона місту не підпорядковується. Раніше будь-хто міг завітати в міську раду на сесію. Але саме цього дня Нацгвардії дають команду закрити міську раду й нікого не пускати. Стверджували, що то команда Брижинського. Останні двоє депутатів, яких ми чекали для кворуму, вже після п’ятигодинних допитів проривалися до міськради.

— Ви на сесії якісь спірні питання приймали?

— Жодного сумнівного. Проєкти пройшли всі комісії, на яких були представники різних фракцій. Питання створення музею міста, матеріальна допомога, підтримка ЗСУ, звільнення від сплати комуналки людей, чиє житло знищене, і навіть питання фінансування міської військової адміністрації (МВА). Хоча, за законом, МВА має фінансуватися з держбюджету.

Депутати від «Слуги народу» заходили до зали, але не реєструвалися. Не прийшли депутати «Нашого краю». У ЗМІ повідомляли, що їхню депутатку фізично зачинили в офісі, бо депутати хотіли прийти на сесію, — там справді були важливі для громади питання.

— Чи була відповідь або реакція на ваше звернення до ВРУ проти розширення повноважень Чернігівської МВА?

— Найкраща реакція на наше звернення — те, що вони не змогли швидко протягнути цю постанову.

— З ким із Банкової ви спілкуєтеся? Чи зверталися до президента, пана віцепрем’єра Кубракова, бо ж він відповідає за регіональну політику?

— Ось зараз знову звертаємося. Все дуже просто. Від політики страждає місто. Але, попри все, ми відкриті до діалогу та співпраці з ВР, Кабміном, офісом президента і місцевими чиновниками. В нас війна. На кону — майбутнє країни. Треба воювати за країну, а не одне з одним.

— Хто з мерів вас підтримує?

— Насамперед — Асоціація міст України. А це понад тисячу громад. Дуже багато мерів обласних центрів розуміють, що коли вдасться так показово розправитися з Черніговом — то це знищується все місцеве самоврядування, і це вже як системна річ. Відсторонення мера багато хто сприймав як особисті проблеми. Атрошенко вже два місяці не керує містом, а тиск лише посилився. Отже це не питання особистості. Завтра може бути умовний Філатов, чи Терехов, хто завгодно може бути, незалежно від близькості бойових дій чи внутрішньої ситуації. Це сигнал дуже негативний.

— На якому рівні у вас зараз комунікація з МВА та її головою Брижинським?

— Військову адміністрацію в місті створив президент. А ми всі підтримуємо президента. Тому я з першого дня заявив про готовність сприяти роботі МВА та виконанню покладених на неї завдань, пов’язаних із обороноздатністю міста.

Коли вони зареєстрували за нашою адресою військову адміністрацію, я їм виділив два вільних кабінети, один із них — кабінет мера. Брижинського було запрошено до слова на сесії після його призначення, він виступив і пішов. Жодних претензій до прийнятих нами рішень не було, і публічно озвучених — також.

Підлеглим усім сказав, що якщо він проситиме якусь інформацію, то не перешкоджати, а йти назустріч. Хоча я чітко заявив, що ми не дозволимо обмежувати права місцевого самоврядування, тому що в нас відповідальність перед людьми.