Надважливий проєкт: як рятують поранених бійців та цивільних ледь не на лінії фронту

Столичні хірурги матимуть можливість консультувати польові шпиталі та координувати складні операції, коли на евакуацію немає часу.

Медичні сили ЗСУ за підтримки благодійного фонду молодіжної ініціативи "Надія" запустили проєкт фронтової телемедицини. Це наддважливий проєкт, який дасть змогу рятувати життя бійців на передовій та проводити складні операції ледь не на лінії фронту.

Детальніше про це розповіли лікар-кардіохірург, директор Інституту серця Борис Тодуров та почесна президентка благодійного фонду молодіжної ініціативи "Надія" Алла Ландар в ефірі "1+1" в рамках телемарафону.

Тодуров розповів, що разом зі своїм медзакладом долучилися до цієї програми від першого дня війни.

"Ми нікуди не поїхали, ми облаштували свою лікарню і досі працююємо у штатному режимі. До цивільних пацієнтів, яких ми оперуємо кожного дня, додалася категорія хворих – поранені. Це люди з пораненнями серця, грудної клітини тощо. Таких поранених ми забираємо до себе, бо у військових шпиталях немає апарату штучного кровообігу, вони не можуть робити операції на зупиненому серці", – зазначив він.

Війна стала викликом для медиків

За словами Тодурова, війна стала викликом для всіх медиків, навіть для військових, які вже мали певний досвід в роботі з пораненими.

"Але такої кількості поранених не було від 2014 року. Зараз був такий потік поранених, що ми ледве справилися. Зараз ми запустили дві "швидкі" і їздимо по всіх регіонах, в тому числі і деокупованих і прифронтових, де шукаємо таких поранених", – каже директор Інституту серця.

Що таке телемедицина

Тодуров розповів про проєкт дистанційного контролю і телемедицини, де фахівці Інституту серця консультують колег на першій лінії допомоги.

"Це обладнання дозволяє надсилати всі дані роботи серця дуже швидко в режимі онлайн", – зазначив він.

Президентка благодійного фонду "Надія" Алла Ландар наголосила, що для України таке обладнання дороговартісне. Його можливо закупляти лише із залученням наших європейських партнерів.

"Переважно (його надають. – Ред.) наші американські партнери. Зараз ми передали 48 одиниць. До кінця травня ми повинні мати перший пілотний запуск цього проєкту. Початково це було 50 млн. Зараз трошки більше. Все залежить від того, на скільки госпіталів це буде розраховано", – зазначила вона.

За словами Ландар, у межах цього проєкту українські фахівці запозичують закордонний досвід – тих країн, які стикаться з цим системно. Наприклад, Ізраїль.

Лікують і поранених військових, і цивільних

Також президентка благодійного фонду пояснила, що лікують не лише поранених військових, але і цивільних.

"Пацієнти потребують транспортування. Раніше у нас були гелікоптери, які швидко доправляли хворих. Під час війни у нас цієї можливості немає. Ми виходимо з межі можливостей. Але це має бути обладнаний транспортний засіб, де має бути все необхідне для того, щоб при зупиненому серці пацієнта можна було б перевезти. Це мають бути професійні реанімаційні бригади", – сказала Ландар.

Тодуров додав, що Інститу серця наразі немає можливості приймати гелікоптери.

"Ми – єдина клініка в Україні, яка має майданчик для гелікоптерів. Тому ми їздимо по регіонах і робимо операції. Тільки в Сумах зробили 5 трансплантацій цього року. До цього – в Луьку три трансплантації, в Житомирі і Одесі першу трансплантацію. Вже тричі ми були в Херсоні, навіть під час бомбардувань", – зазначив медик.

За словами Тодурова, через Інститут серця пройшли понад 200 поранених бійців. Зазвичай, це політравми, інфіковані травми, вибухо-мінні травми, які супроводжуються неврологічними ураженнями. Це дуже складна категорія хворих, каже фахівець.

Психологічна підтримка

Тодуров звернув увагу на іншій важливій проблемі – посттравматичному синдромі поранених і психологічній реабілітації.

"Після операцій вони ще потребують потужної психологічної підтримки. Тому крім того, що ми оперуємо, ми ще доводимо реабілітаційні процедури до кінця. З бійцями працюють волонтери-психотерапевти. Ця проблема зараз виходить на перший план – посттравматичний синдром, коли люди втрачають кінцівки, здоров'я, близьких, домівки і тому втрачають сенс життя. Посттравматичний синдром зараз накрикає всю країну. Це було і до нас і називалося по-різному: в'єтнамський синдром, афганський синдром, іракський синдром. Після кожних великих війн кількість суїцидів росте в геометричній прогресії. І зараз це одна з найбільших медичних проблем в Україні і буде ще кілька років", – каже директор Інституту серця.

Де найважче

Ландар розповіла, що від початку війни її фонд цілеспрямовано займається забезпеченням медзакладів. Це Миколаївська, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Запорізька області, а особливо Донецька область.

"Ми маємо направити зусилля на підтримку медиків саме в Донецькій області. Там дуже великий обсяг. На скільки б держава не вкладалася, але це війна. Сьогодні може бути 50 поранених, а завтра – тисячу. Є певний ресурс у кожного медобладнання", – пояснила вона.