Українські спецслужби створили портрет середньостатистичного російського окупанта, проаналізувавши його вік, з якого регіону, освіту, соціальних статус тощо.
Експериментальне дослідження представив представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов під час брифінгу 4 травня у Military Media Center.
— Зрозуміти докладніше, хто такий середньостатистичний окупант, який його соціальний портрет, його мотиви.
Як він бачить та сприймає світ й реальність.
І врешті-решт, що їм насправді рухає, – сказав Юсов.
Він розповів, що дослідження провели у квітня 2023 року і у ньому взяли участь та заповнили анкети 400 респондентів.
Серед російських військовополонених рівномірно представлені всі вікові категорії, переважно це чоловіки віком від 26 до 50 років.
Скриншот: Військове телебачення України.
З дослідження випливає, що у бойових діях проти України беруть участь представники майже всіх регіонів Росії, а також незаконно мобілізовані на тимчасово окупованих територіях ОРДЛО та Криму та контрактники “народної міліції ЛНР”.
Окупантів з вищою освітою лише 10,9%.
Найбільше опитаних (57,7%) мають середню спеціальну освіту.
Також 19,2% закінчили лише середню школу, а 12,2% не здобули навіть середньої освіти.
Скриншот: Військове телебачення України.
40% опитаних зазначили, що потрапили в полон добровільно, що свідчить про низький моральний дух ворога.
Майже 90% опитаних потрапили до армії Росії у 2022 році, 30% з них у проміжку між 1 січня та 24 лютого 2022 року (здебільшого це незаконно мобілізовані жителі ОРДЛО).
59% потрапили на службу після 24 лютого 2022 року.
Скриншот: Військове телебачення України.
80% російських військовополонених розповіли, що незадоволені наказами свого керівництва.
Крім того, понад 50% стверджують, що у разі відступу командири відступлять, а особовий склад залишать.
Найбільш сильним чинником, який мотивував їх піти на війну, 54,8% полонених росіян назвали “бажання життєвої стабільності”, а 35,9% росіян мотивували “можливістю просунутися в житті”.
У дослідженні йдеться, що для російської армії основним джерелом інформації є розмови з товаришами по службі та дзвінки додому.
Ці джерела інформації користуються найбільшою довірою, тоді як телебаченню довіряють лише 20% респондентів.