ISW: Росія могла інсценувати атаку на Кремль, щоб інформаційно мобілізувати суспільство для війни

Росія, ймовірно, інсценувала атаку на Кремль, щоби донести інформацію про війну до російської внутрішньої аудиторії та створити умови для ширшої мобілізації суспільства. Так вважають аналітики Інституту вивчення війни, йдеться у звіті ISW.

В інституті заявили, що є декілька індикаторів, які вказують на те, що удар по Кремлю був організований саме Росією.

«Російська влада нещодавно вжила заходи для посилення внутрішньої протиповітряної оборони, в тому числі в самій Москві. Тому вкрай малоймовірно, що два безпілотники змогли б прорватися крізь численні кола ППО і підірватися або бути збитими прямо над "серцем" Кремля таким чином, щоб можна було отримати ефектні кадри», — пишуть аналітики.

Геолокаційні знімки, зроблені в січні 2023 року, показують, що російська влада розмістила системи ППО «Панцир» поблизу Москви, щоб створити кола протиповітряної оборони навколо міста. «Атака, яка не була виявлена і зупинена такими засобами протиповітряної оборони та вразила таку важливу ціль, як Сенатський палац Кремля, стала би великим соромом для Росії», — вважають в інституті.

Крім того, на їхню думку, «негайна, послідовна і скоординована реакція Кремля на інцидент свідчить про те, що атака була внутрішньо підготовлена таким чином, що її політичні наслідки були більш значними за інформаційний конфуз. Кремль негайно звинуватив Україну в проведенні терористичної атаки, а російська офіційна реакція швидко згуртувалася навколо цього звинувачення».

В ISW вважають, що якби атака безпілотника не була інсценованою, офіційна реакція Росії, ймовірно, спочатку була б набагато більш дезорганізованою, оскільки російські чиновники намагалися б створити послідовний наратив та компенсувати наслідки очевидного інформаційного конфузу.

Як приклад аналітики наводять втрату російськими військами окупованих Балаклії та Херсона у вересні та листопаді минулого року коли Кремль «не зміг сформувати своєчасну та послідовну інформаційну відповідь на військові приниження, що сталися не з його ініціативи».

«Швидка і послідовна презентація офіційного російського наративу щодо удару свідчить про те, що РФ інсценувала цей інцидент напередодні Дня перемоги, щоб для російської внутрішньої аудиторії представити війну як екзистенціальну. Кремль може використати удар для виправдання скасування або подальшого обмеження святкування 9 травня, що, ймовірно, посилить інформаційні зусилля, спрямовані на те, щоб представити війну в Україні як таку, що безпосередньо загрожує російському святкуванню важливих історичних подій», — йдеться у звіті ISW.

Мешканці прилеглих до Кремля районів опублікували відео «атаки» і стверджують, що чули в районі Кремля «хлопок», який «за силою був схожий на гуркіт грому», і бачили в небі іскри. Після «хлопка» біля кремлівської стіни помітили людей із ліхтарями.

В Офісі президента України заявляли, що нічого не знають про нічні атаки на Кремль.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна не атакувала Кремль чи будь-які інші об'єкти на території країни-агресора. Заяву Москви про цю «атаку» він назвав «явною спробою Росії перехопити інформаційну ініціативу» і підготувати відповідний інформаційний фон для власних провокацій.

Ввечері 3 травня речниця Білого дому Карін Жан-П'єр заявила, що Сполучені Штати наразі не можуть підтвердити достовірність повідомлень про атаку дронів по Кремлю. Водночас вона підкреслила, що Росія «має історію» проведення операцій під чужим прапором.