Таємниця Мачу-Пікчу: чому туристи долають тисячі кілометрів, щоб побачити це поселення

Давнє поселення в Перу настільки гарно заховане серед Андських гір, що про нього довгий час не знали ні жителі сусідніх міст, ні вчені, ні, навіть, завойовники. Нині ж сюди щоденно курсує потяг з туристами, а науковці вибудовують десятки теорій навколо дивної архітектури Мачу-Пікчу. Що ж в ній такого особливого?

Історична довідка

Мачу-Пікчу – це поселення інків, що датується 15 століттям. Воно розташоване в горах на висоті 2 400 метрів над рівнем моря. Усі споруди цього міста зведені лише з каменю, без жодних скріплюючих сумішей, по типу сучасного цементу чи чогось подібного.

Про Мачу-Пікчу стало відомо тільки у 1911 році, що здивувало не лише істориків, а й жителів Перу. Ніхто не міг зрозуміти, як протягом більш ніж трьох століть ніхто не натикався на гарно збережене поселення чи багатокілометрову стежку, яка веде прямісінько до нього.

Загадки інків досі не розкриті. Чому вони оселилися так високо в горах, чим займалися, нащо було будувати фортецю і чому на місцевих кладовищах майже всі скелети жіночі?

Резиденція верховного Інка та інші гіпотези істориків

Донині точно невідоме призначення цього високогірного поселення. Проте вчені мають кілька досить переконливих теорій, одна з яких може опинитися правдою.

Так деякі історики стверджують, що Мачу-Пікчу побудували як резиденцію верховного Інка Пачакутека. Прихильники цієї версії звертають увагу на фортечну форму міста, високі споруди, поділ на райони для знаті і прислуги, наявність храмів та місцин для жертвоприношень.

Ще одна гіпотеза свідчить, що це місто використовували як своєрідний навчальний центр. Сюди відправляли дітей заможньої знаті, аби вони освоювали різноманітні професії. Але тоді чому тут так багато було жінок, якщо в той час освіта була привілегією чоловіків. Можливо, вони опановували текстильну справу, проте це довести неможливо.

І остання на цей час версія свідчить, що місто мало оборонне призначення. Воно слугувало центром, з якого відбувався контроль над підлеглими навколишніми племенами інків, а також над родючими регіонами, які забезпечували правлячі верстви населення харчами та медичними рослинами.

Архітектура міста

Вона викликає найбільше запитань. Усі споруди в Мачу-Пікчу побудовані виключно з каменів, без використання жодних розчинів. Проте вони міцно тримаються і навіть через століття виглядають так, як і раніше. Їм не страшний час чи природні умови.

Будівлі, де проживали інки, мали один чи два поверхи та солом’яні дахи. Розміри були різними: від малесеньких до дуже великих. Але ззовні всі вони були дуже схожими.

Саме місто поділене на три частини: район з храмами, житловий сектор, цвинтар і темниці.

Добре зберігся до нашого часу Храм Трьох Вікон – головна будівля в релігійному житті інків. Вікна цієї святині, що пропускають сонячні промені, символізують трьох засновників імперії інків.

Також у місті є консерваторія, у якій можна роздивитися камінь Інтіватана. Раніше він слугував сонячним годинником, яким користувалися місцеві жерці.

Місто на розломах

Не так давно геолог Руальдо Менегат з Бразилії висунув ще одну цікаву теорію. Він запевняє, що інки спеціальрно побудували місто так високо в горах, адже саме тут проходить кілька тектонічних розломів. Вони не просто не завадили будівництву, а й посприяли йому.

Перш за все, справа у камінні. Через землетруси, що раніше були в цьому регіоні, гірська порода послабилася і стала більш піддатливою до обробки. Це дозволило значно легше підготовляти камені для будівництва.

Окрім того, ті ж самі розломи забезпечили давніх інків водою. Вздовж них постійно стікала тала та дощова вода. Інки знали, де вона збирається, тому ніколи не мали проблем з цим.

По-третє, через велику кількість розломів у скелі, на якому стояло місто, Мачу-Пікчу не погрожувало підтоплення. Тут навіть була можливість створити каналізацією, якою інки вдало скористувалися.

Справжня назва міста

Не дивно, що Мачу-Пікчу – це сучасна назва міста, яку йому дали жителі Перу. Справжнього ж найменування історики не знають, адже про це поселення практично нічого невідомо. Про нього немає ніяких згадок у літописах чи розповідях тих років, та й усередині самого поселення жодних записів не знайшли. Тож у перекладі сучасне ім’я означає "місто в горах". Хоч тут жодних загадок!

Нове чудо світу

Мачу-Пікчу входить у перелік з семи Нових чудес світу. Тому це поселення оберігається ЮНЕСКО. Кілька років тому організація занепокоїлася великою кількістю туристів, що приїздять до руїн гірського міста. На той час його відвідувало 2 тисячі людей щодня. Тому цю цифру примусово скоротили до 800 осіб на день.

Потрапити в Мачу-Пікчу зараз дуже просто. Туди курсують потяги та автобуси, гіди збирають екскурсійні групи, щоб провести їх не лише поміж руїн давньої цивілізації, а й стежками, якими ходили інки.

А ще влада Перу періодично поговорює про створення поруч із містом канатної доріжки, але ЮНЕСКО категорично не підтримує цю ідею та виступає проти неї.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про особливості життя в Перу, які дивують туристів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!