Ломаченко: герой спорту чи міський божевільний?

20 травня в Лас-Вегасі Василь Ломаченко проведе бій за звання абсолютного чемпіона світу з  американцем Девіном Хейні.

Це буде перший бій, у якому 35-річний Ломаченко виступатиме в ролі андердога. Фаворитом мегафайту є чинний 24-літній чемпіон Хейні. Велика ймовірність, що фанів боксерського таланту Василя чекає розчарування. Втім, Ломаченко вже давно регулярно засмучує українців. Щоправда, здебільше поза рингом.

У своєму інстаграмі (зараз у Василя 2,1 млн підписників) він багато років активно репостить наративи від РПЦ Московського патріархату. Належність до ганебної пастви РПЦ МП перетворила Ломаченка з українця, який ще в юнацькі роки в міжнародних змаганнях перед боями традиційно дарував кожному своєму супернику жовто-блакитний прапорець, в закостенілого малороса. Міського божевільного. І, як це не сумно визнавати, навіть повномасштабне російське вторгнення не змінило цей порядок денний. 

• Чекаємо росіян в Олімпійській збірній біженців МОК

Зараз важко повірити, але понад 100 років тому, під час І Світової війни на заході України, значна частина якого тоді належала Австро-Угорщині, теж була популярна москвофільська риторика. Її відчайдушно розганяли місцеві осередки РПЦ. Наративи були ті самі, що й у наш час. Виходьте на пагорби й чекайте російську армію! Братній народ нашої православної віри прийде і всіх вас звільнить!

• Може, Ломаченко вже штурмує військомат. Спортивний журналіст рік як на війні

Ломаченко схожий на “москвофілів” Галичини початку 20-го сторіччя. Тих самих в абсолютній більшості неграмотних українських селян, які в 1914 році виходили на пагорби й дивилися, чи не йде російська імператорська армія дарувати їм свободу та щастя. Адже їм про це сказали в церкві.

Проте за підсумками Галицької битви 1915 року, коли російська імператорська армія захопила Львів та Чернівці, москвофілів на Львівщині та Буковині стало значно менше. Місяці, які українці-русини провели в окупації, дали їм можливість усвідомити, що з себе уявляє “руський мир”. Ломаченко цього, схоже, на жаль, і досі не усвідомив. І це проблема для Василя. Тому що українське суспільство у воєнний час дало чітко зрозуміти: жодному малоросу зараз не місце в Україні. Виключень не буде. Ні героям спорту, ні міським божевільним.  

• Спортивний лікар: Після похоронів доньки та дружини йду в ЗСУ, ненавиджу цих тварин

Максим Розенко, Чемпіон

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua