Стало відомо чому жоден трейдер не купує соняшник

Нинішнього сезону вітчизняні фермери переорієнтовують свою сівозміну, розширивши площі під олійними і кардинально зменшивши під кукурудзою. При цьому в багатьох досі на складах залишається минулорічний урожай на складах низький попит з боку трейдерів та незрозуміле ціноутворення. Про це в ефірі «5 Каналу» сказав Григорій Шамрицький, заступник голови Всеукраїнського конгресу фермерів, голова Конгресу фермерів Полтавщини, пише agronews.ua.

«Завдяки Збройним силам України ми відсіялися, і це була найважча посівна за всю історію незалежної України!»,— зауважив він.

За словами експерта, більшість аграріїв, зокрема малі фермери, переформатували сівозміну з орієнтацією на олійні культури. Натомість значно  зменшили вирощування таких культур, як кукурудза. З низки причин: високі ціни на досушування зерна (через здорожчання енергоносіїв), зростання вартості  логістики (обсяги перевезення зерна кукурудзи у 2-3 рази більші порівняно з урожаєм інших культур) тощо.

«Тому більше вирощуємо сої та соняшнику.А також збільшили площі під пшеницеюта ярим ячменем», — каже Григорій Шамрицький.

Наголошує при цьому, що перелічені фактори та «звуження» експортних шляхів боляче вдаряють по агробізнесу, але зупинятися — неможливо.

«Агро такий вид бізнесу,який ти не можеш поставитина паузу. Не можеш через війну чи загалом важку ситуацію зупинитись, а потім через рік-два знову розпочати з тієї ж точки. Ми маємо виплачувати орендну плату своїм пайовикам, заробітну плату, відсотки по кредитах та й саме тіло кредитів… Тому за будь-якої ситуації змушені сіятись, вирощувати культури, навіть якщо вони є планово збитковими, на межі збитковості чи мають маленьку прибутковість. Тож сіємо за будь-якої складної ситуації. І незважаючи на те, що маємо ще чимало невивезеного зерна з попередніх врожаїв. До прикладу, на сьогодні соняшник у нашому регіоні не купує жодна трейдерська компанія і реалізувати культуру просто неможливо. Треба або самотужки везти його у порт і продавати за безцінь, або надалі зберігати у себе на підприємстві. До слова, не в кожного малого аграрія є навіть транспорт для перевезення зерна. Так само і установки для сушіння зерна для більшості невеликих підприємств — це розкіш», — розповів Григорій Шамрицький.

Крім того, за його словами, загалом ціни на зернові у воєнний період впали, у перерахункуна курс долара, у 2-2,5 разу. При тому, що собівартість виробництва всіх культурзросла на 20-30%,а по деяких культурах на 40%.

«Ціна на сою сьогодні в нашому регіоні в межах 16 тис грн з ПДВ за тонну.Пшеницю купують за 5,3-5,4тис. грн/т, кукурудзу за 5,6-5,7 тис. грн/т. Тоді як у довоєнний період ціна на пшеницю була 8-9тис. грн, а на кукурудзу 7-7,5 тис. грн з ПДВ», — зауважив експерт.

І додав, що останнім часом до Конгресу звертаються сільгоспвиробники, переважно малі, яким телефонують покупці зернових і пропонують придбати збіжжя за безготівковим розрахунком (з ПДВ) за такою самою ціною, як і за готівку.

«Це означає, що незважаючи на спроби навести порядок на митниці, корупція у цій сфері не надто зменшилась і тіньові схеми продовжують існувати. Але сподіваємося, що все-таки вони будуть поборені і все зерно буде продаватись легально й офіційно», — підсумував Григорій Шамрицький.