Банкова може перезапустити Велику палату Верховного суду та зробити її ручною – джерело

Не виключене і нове кваліфікаційне оцінювання усього складу Верховного суду. Яке може заблокувати його роботу на тривалий час.

Під приводом необхідності провести реформу у Верховному суді України після затримання на хабарі попереднього керівника Всеволода Князєва та доволі неоднозначної репутації новообраного голови ВСУ Станіслава Кравченка Банкова може перезапустити Велику палату Верховного суду, скоротивши її чисельність та зробивши таким чином більш керованою. І це при тому, що саме у Великій палаті слухають апеляції за всіма справами стосовно президента, парламенту, Вищої Ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, заявило джерело у Верховному суді в коментаріІнні Ведерніковій для матеріалу «Король помер. Хай живе король!».

За словами співрозмовника у ВСУ, нині у Великій палаті налічується 21 суддя, однак після перезавантаження їх може стати 10–15.

«До їх числа увійдуть судді за квотами голів касацій. Що менше людей, то легше контролювати. Чому це так важливо? Та тому що у Великій палаті ВС оскаржують рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Контрольована Велика палата є зашморгом іще й на шиї ВРП, яка звільняє із системи суддів-порушників», - заявив співрозмовник авторки матеріалу.

Як уже писало ZN.UA, на оперативному обранні нового голови наполягав профільний парламентський комітет. Зокрема, за тиждень до пленуму в.о. голови Верховного суду Дмитро Луспеник провів понад три години на засіданні комітету, де йому настійно рекомендували не зволікати з виборами нового голови, адже «хтось має все це розрулювати».

Серед кандидатів були голова Конкурсної комісії з добору членів ВККС, суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного суду Іван Міщенко (14 голосів «за»), суддя Касаційного адміністративного суду ВС Альберт Єзеров (2), суддя КАС ВС Наталія Коваленко (13), а також голова Касаційного кримінального суду в складі ВССтаніслав Кравченко, який врешті і став головою ВС (108 голосів).

За спиною Кравченка — значний неоднозначний досвід: негативний висновок Громадської ради доброчесності за 2017 рік, коли він претендував на посаду судді Верховного суду; судові рішення, які були предметом розгляду ЄСПЛ і які він приховав; проблеми з декларуванням гектара землі в Козельці; рішення щодо «зміни утримання під вартою Пукача на підписку про невиїзд, що дало йому можливість переховуватись аж до липня 2009 року».

«Важливо уточнити, що Верховний суд є досить неоднорідним. За інформацією наших джерел, за три дні до затримки голови ВС Князєва та адвоката-посередника Горецького за хабар кілька суддів Верховного суду зустрілися з американськими партнерами, які мають стосунок до судової реформи. У той час як НАБУ вело Князєва зовні, використовуючи як агента друга та особистого нотаріуса голови ВС Кирила Горбурова, судді ВС усередині складали власну картину того, що відбувається. Проте на виборах прогресивне крило ВС залишилося в критичній меншості», - зазначає Ведернікова.

Кравченко переміг попри те, що напередодні голосування інформаційний простір накрила хвиля обурення стосовно його «добропорядності», а також передвиборних обіцянок квартир суддям коштом держави.

«Верховний суд зробив свій вибір. І, не оговтавшись від удару, який завдав його репутації та легітимності Князєв, політично впав», - пише авторка.

Зокрема джерело журналістки у ВС вважає, що під маркою справедливості може бути оголошено нове кваліфікаційне оцінювання та перевірка на добропорядність усього складу ВС, що дасть змогу завести до Верховного суду до 100 нових людей.

«Нині у Верховному суді 167 суддів при штаті в 200. До 100 суддів у разі перевірок можуть піти на високооплачувану пенсію. Хтось відсіється після перевірок. Хоча це чиста авантюра, яка суто технічно може заблокувати на роки роботу ВС», — зазначив співрозмовник.

Аби провернути ці зміни потрібно оперативно розробити законопроєкт, який точно не застрягне на роки у кабінеті голови профільного парламентського комітету Дениса Маслова.

«Тим паче, що текст вищезгаданої постанови ВРУ апелює безпосередньо до РНБО, де головує президент. Для Зеленського це може стати чудовим приводом ефектно перехопити молоток судової реформи у громадянського сектору та шокованих міжнародних партнерів. І взяти реванш за провал 2019-го, коли вони не дали йому перезавантажити Верховний суд», - вважає Ведернікова.