Як передає Укрінформ, таку думку висловив заступник генерального директора Інституту охорони ґрунтів Роман Паламарчук під час круглого столу "Земля, скалічена війною: як відновлювати ґрунти після бойових дій та катастрофи на Каховській ГЕС?" у Military Media Center.
"Після того, як затоплені ґрунти перестануть зрошуватись, почнеться міграція солей до верхніх горизонтів, і в майбутньому це буде складати небезпеку для екології. Щодо території Каховського водосховища, яке незабаром буде, фактично, осушене, то внаслідок цього там буде вітрова ерозія, що спричинить міграцію важких металів з пилом. Але це лише попередні прогнози, адже наразі неможливо оцінити весь масштаб заподіяної шкоди", – зазначив він.
Водночас загрози опріснення Чорного моря через підрив Каховської ГЕС на сьогодні немає, заявив офіцер Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони майор Владислав Дудар.
"Ми прогнозували вихід 80% води з Каховського водосховища. Станом на вчора вже витекло більше ніж 70%. Проблема в тому, що води дуже багато – 18 кілометрів кубічних, що складає 7% від загального поверхневого стоку прісної води у Чорному морі за рік. Як воно буде впливати на екосистему Чорного моря – це окреме питання. Звісно, як буде далі – ми не можемо спрогнозувати, але ми до цього готуємося", – додав Дудар.
Як повідомляв Укрінформ, вночі 6 червня російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас – критичне обміління Каховського водосховища.