«Рейтинг»: 25% українців негативно ставляться до ЛГБТ-осіб, які служать у ЗСУ

27% українців позитивно ставляться до ЛГБТ-осіб, які служать у ЗСУ, 44% — нейтрально, але 25% — негативно. Такими є дані дослідження, яке нещодавно провела соціологічна група «Рейтинг». Результати цього дослідження були озвучені у випуску «Програми #5488», яка виходить за підтримки Українського культурного фонду на «Громадському радіо», повідомляє «ЛІГА. Life».

Результати соціологічного опитування також свідчать про те, що 43% громадян вважають, що під час проходження служби у Збройних силах України ЛГБТ-особи зазнають дискримінації, а 32% дотримуються протилежної думки.

Цю статистику юристка громадської організації «Інсайт» Ганна Литвинова прокоментувала як жахливу ситуацію, що склалася в суспільстві, адже чверть опитаних, як і раніше, піддаються стереотипам. На думку експертки, це є основою для прояву дискримінації щодо тих людей, які не відповідають «стандартам».

У дискусії учасників «Програми #5488» йшлося й про те, що в четвертому кварталі цього року парламент все-таки розгляне законопроєкт №5488, який ще в травні 2021 року подав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Документ передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації, причому будь-якої, а не лише щодо представників ЛГБТ-спільноти.

У випуску «Програми #5488», присвяченому дискримінації представників ЛГБТ-спільноти, учасники говорили й про те, що в Україні таких людей дискримінують не лише за сексуальну ідентичність. Іншими словами, вони можуть зазнавати подвійної дискримінації.

Наприклад, українська громадська активістка, феміністка Олена Шевченко сказала, що лесбійок можуть дискримінувати ще і як жінок.

«Недавня сварка в суспільстві з приводу ідеї жіночих вагонів чи купе прекрасно показала, що суспільство взагалі не розуміє, що таке дискримінація, і що є великий прошарок неосвіченості. Насправді в демократичних країнах процес навчання прав триває протягом життя. І тому тобі потім не здається, що для того, аби знизити рівень насильства у потягах, треба запровадити додаткові заходи, тобто жіночі вагони, це не якісь примхи або додаткові права для жінок», — вважає Олена Шевченко.

Юристка Ганна Литвинова наголосила на тому, що через відсутність в Україні відповідного закону представники ЛГБТ-спільноти обмежені в правах з боку держави, а війна з Росією лише загострила ці проблеми.

«Немає доступу в медзакладах до партнерів, не можна розв'язати питання про медичне втручання. Навіть в гетеросексуальних парах, якщо в них не оформлений шлюб, можуть бути проблеми з доступом до партнера в медзакладах. Однак це можна спробувати вирішити на місці або довести через суд факт суспільного проживання. У одностатевих пар такої опції немає», — констатувала Ганна Литвинова.

Читайте також:

• Видимість ЛГБТ-військових: війна за країну, війна за рівні права
• Як ЛГБТ-активісти протистоять вторгненню Росії в Україну
• «Не будемо говорити, що армія в нас толерантна». Як громадські ініціативи борються за рівність у війську

Фото: скриншот