День на Землі був значно коротшим: вчені виявили сліди "нудного мільярду" років

Люди, яким увесь час бракує 24 годин на добу для того, аби встигнути всі справи, ймовірно, були б ще більш заклопотаними, якби жили у давні часи, коли тривалість дня була зовсім іншою. Нове дослідження встановило, що в прадавні часи доба на Землі тривала лише 19 годин.

Дослідження, яке виявило такий період, було опубліковане в журналі Nature Geoscience. На відкриття вчених наштовхнуло дослідження "сонячних приливів".

Зараз доба на Землі триває 24 години. Саме стільки часу потрібно Сонцю, щоб зробити оберт довкола нашої планети та повернутися у вихідну точку. Місяць же обертається навколо Землі за 27 днів, знаходячись на відстані близько 384 тисяч км.

Але, як виявили вчені, майже мільярд років поспіль під час протерозойської ери – геологічного періоду докембрію, що тривав від 2,5 мільярдів років до 541 мільйона років тому, середня тривалість дня становила близько 19 годин. Такий період в історії Землі вчені називають "нудний мільярд".

Це суперечить попередній теорії про те, що тривалість дня збільшувалася поступову, оскільки в такому разі вона не могла бути стабільною впродовж мільярду років.

В той же час Місяць обертався значно ближче до планети. Впродовж останніх десятиліть геологи досліджували особливий тип осадових порід, які містять збережені шари з приливних мулистих рівнин. Підрахувавши кількість осадових шарів, які були спричинені коливаннями, вони змогли визначити, якою була тривалість доби в попередні геологічні періоди.

Але точність отриманих таким чином даних викликала суперечки, тому в новому дослідженні вчені використали інший метод оцінки тривалості дня, відомий як циклостратиграфія.

Цей геологічний метод вивчає ритмічні осадові нашарування, які описують, як зміни в ексцентриситеті та нахилі орбіти Землі впливали на її клімат з плином часу.

Дослідження дозволило їм встановити, що тривалість дня в минулому могла залишатися постійною протягом тривалих періодів часу, а не поступово збільшуватися. Ключовим доказом стали "сонячні атмосферні припливи", які пов'язані з нагріванням нашої атмосфери протягом дня.

Сліди таких приливів так само можна зчитати, як і сліди приливів, викликаних гравітацією Місяця.

Вчені пояснюють, що чим більше слідів "сонячних приливів" було виявлено, тим швидшим у цей період було обертання Землі, а значить – день був коротшим.

Раніше OBOZREVATEL також розповідав про те, що буде, коли обертання Землі прискориться.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.