Рішення Національного банку України затвердити Стратегію пом’якшення валютних обмежень та почати перехід до більшої гнучкості обмінного курсу з поверненням до інфляційного таргетування може призвести до витоку капіталу та девальвації гривні.
Про це у коментарів Фактам ICTV повідомив голова Комітету економістів України Андрій Новак, коментуючи дії НБУ.
У рішенні Нацбанку України від 29 червня, вказується, що йдучи на такі заходи, регулятор виконує один зі структурних маяків програми EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Зазначалось, що до 7 липня має бути оприлюднена версія Стратегії з пом’якшення валютних обмежень Нацбанком.
– Кроки з реалізації стратегії прив’язуватимуться не до конкретних дат, а до формування зумовлених нею передумов… Курсова стійкість залишатиметься важливим елементом досягнення цілей… Публічну версію Стратегії Національному банку оприлюднять… до 7 липня 2023 року, – вказав регулятор на своєму сайті.
Стратегія Нацбанку передбачає три основних напрямів:
- пом’якшення валютних обмежень;
- перехід до більшої гнучкості курсу;
- повернення до принципів інфляційного таргетування.
– Кожен напрямок містить загальний опис послідовності етапів, ключових пріоритетів, принципів і належних передумов реалізації стратегії, – йдеться у релізі.
У Нацбанку підкреслили, що будуть запроваджувати стратегію послідовно та поступово, спираючись на наявність необхідних передумов.
Водночас голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що це призведе до витоку капіталу з українських ринків та подальшої девальвації національної валюти.
– Ініціативи з боку лібералізації хвилями, час від часу здійснюються. Я думаю, що зараз це дуже невчасно, бо досі триває війна, а це для фінансового світу форс-мажор найвищого ступеня. В цих умовах проводити лібералізацію валютних операцій та переходити до плаваючого курсу національної грошової одиниці (гривні, – Ред.), це десть тільки одне – додатковий витік капіталу та нову хвилю девальвації гривні, – каже він.
На думку експерта, ці заходи потрібні, але не в тих умовах, в яких перебуває українська економіка.
За його словами, кроки в бік лібералізації валютних операцій потрібно робити після завершення правового статусу воєнного стану та після початку реального економічного відновлення.
– Зараз ці заходи дадуть лише негативні результати. Зараз, коли досягнута відносна економічна і фінансова стабільність, запроваджувати лібералізацію означатиме струсонути фінансовий ринок, – каже експерт.
Водночас Андрій Новак заявив, що те, що Нацбанк пояснює свої дії вимогами МВФ, часте явище.
– У нас дуже часто свої погані дії пояснюють, що “Це не ми, це вимоги МВФ”. Насправді це не так. Особливо зараз, коли МВФ підписав з Україною програму підтримки на $15,6 млрд на 4 роки. І МВФ і всі наші партнери чудово розуміють, в якій ситуації знаходиться наша країна, в якій ситуації фінансовий сектор. Тому те, що під час війни і воєнного стану досягнуто відносної стабільності, це треба зберігати, а не запроваджувати зміни, які дадуть лише негативний результат, – впевнений він.
На думку голови Комітету економістів України, цей етап, навіть якщо він є вимогою МВФ, “треба оминути”, аргументуючи це тим, що це для української економіки є недоречним.
Прогнозувати, як саме вплинуть такі дії з боку НБУ на українську економіку, Андрій Новак відмовився, втім зауважив, що через девальвацію гривні, яка буде викликана лібералізацією, зросте й інфляція.
– Це вплине на два основних напрямки: по-перше, податковий відхід капіталу з країни, а, по-друге, девальвація гривні. Девальвація гривні ланцюговою реакцією потягне за собою підвищення темпів інфляції, – сказав він.
Примітно, що у релізі Нацбанку за 29 червня вказується, що завдяки поступовому впровадженню лібералізації щодо валютних операцій, “повернення в перспективі до інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом відбуватиметься у впорядкований, консистентний спосіб, що дасть змогу мінімізувати ризики для цінової та фінансової стабільності та максимізувати потенціал для стійкого економічного відновлення”.
У НБУ також запевнюють, що і надалі зберігатимуть жорсткі монетарні умови шляхом “підтримання достатньо високого рівня процентних ставок у реальному вимірі”. Це, на думку регулятора, забезпечуватиме високу привабливість гривневих активів і, таким чином, дасть змогу мінімізувати ризики для курсової стійкості.