Які захворювання дають право на отримання II групи інвалідності – повний перелік

Особи, яким встановлено , зазвичай мають значні обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самостійно та не потребують постійного догляду або допомоги.

Водночас підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до .

Факти ICTV дізнавалися, які захворювання дають право на отримання II групи інвалідності.

II група інвалідності: перелік захворювань

Повний список захворювань, за яких встановлюється інвалідність тієї чи іншої групи, зазначено у відповідних  та 

Друга група інвалідності встановлюється за умови:

• відсутності однієї легені та хронічній дихальній недостатності II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені;
• стійкого повного птозу на обох очах після усіх видів відновного лікування;
• паралічу верхньої кінцівки;
• паралічу нижньої кінцівки;
• вираженого верхнього або нижнього парапарезу, вираженого геміпарезу;
• значних дефектів черепа (60 кв. см і більше), які не заміщені аутотканиною;
• кукси плеча чи передпліччя за помірного порушеннч функції іншої верхньої кінцівки: привідної контрактури плечового суглоба І-II ст., деформувального артрозу ліктьового суглоба І-II ст., деформувального артрозу променево-зап’ястного суглоба І-II ст., кукси кисті або передпліччя і кукси гомілки;
• екзартикуляції верхньої кінцівки в плечовому суглобі;
• кукси верхньої та нижньої кінцівки та відсутності зору або глухоти;
• кукси верхньої та нижньої кінцівки та відсутності зору на одне око;
• екзартикуляції стегна;
• короткої кукси стегна та неможливості протезування;
• кукси обох гомілок;
• хибної кукси нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара за відсутності можливості медичної реабілітації та протезування;
• анкілозу кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II);
• двобічного коксартрозу (III-IV ст.);
• калової (сечової) нориці, неприродному задньому проході при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання;
• кукси стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформувальний артроз кульшового суглоба І-II ст., неправильно зрослий перелом стегнової кістки зі скривленням осі, укороченням кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура гомілковоступневого суглоба, порушення функції суглоба II ст.), кукси обох гомілок, анкілозу кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба, порушення функції суглоба II-III ст., двобічного коксартрозу;
• стану після ендопротезування двох кульшових чи двох колінних суглобів;
• цирозу печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня за неефективності реабілітаційних заходів;
• синдрому Паркінсона внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами;
• цукрового діабету (середнього або тяжкого перебігу) в поєднанні з ампутацією нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки та вище;
• стану після трансплантації внутрішніх органів за умови сприятливого перебігу післяопераційного періоду;
• психічного захворювання, інвалідність внаслідок якого триває понад 10 років;
• паралічу або вираженого парезу однієї кінцівки, поєднаного з глухотою на обидва вуха або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів;
• деформації грудної клітини внаслідок резекції п’яти та більше ребер за наявності легеневої недостатності II ступеня;
• єдиної нирки, що функціонує, за наявності хронічної ниркової недостатності III ступеня.

Також до II групи належать інші захворювання, які унеможливлюють повне самообслуговування без використання додаткових пристосувань або .

не вимагають постійного догляду, проте хвороба або вроджена вада дуже обмежують їх у повсякденному житті.

Нагадуємо, що рішення про ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.