Криваві хроніки готелю “Сесіл”: загадки і жертви наймоторошнішого місця Лос-Анджелеса

Серед жвавих вулиць у центрі Лос-Анджелеса розташований один із найбільш сумнозвісних будинків у легендах жахів — готель “Сесіл”.

Відколи його побудували у 1924 році, готель “Сесіл” переслідували нещасливі та загадкові обставини, які створили йому, мабуть, безпрецедентну репутацію моторошного місця. Щонайменше 16 різних вбивств, самогубств і незрозумілих паранормальних явищ відбулися в готелі — він навіть слугував тимчасовим домом для деяких найвідоміших серійних вбивць Сполучених Штатів.

Перед вами — адаптація матеріалу All That’s Interesting про моторошну історію лос-анджелеського готелю “Сесіл”.

Урочисте відкриття готелю “Сесіл”

Готель “Сесіл” був побудований у 1924 році готельєром Вільямом Бенксом Ганнером. За задумом, це мав бути готель для міжнародних бізнесменів та соціальної еліти. Ганнер витратив 1 мільйон доларів на 700-кімнатний готель у стилі витонченого мистецтва, з мармуровим вестибюлем, вітражами, пальмами та розкішними сходами.

Але згодом Ганнер пошкодує про свої інвестиції. Всього через два роки після відкриття готелю “Сесіл” світ був вкинутий у Велику депресію — і Лос-Анджелес не був застрахований від економічного колапсу. Незабаром район, що оточував готель “Сесіл”, отримав назву “Скід Роу” і став домівкою для тисяч безхатченків.

Колись красивий готель незабаром здобув репутацію місця зустрічі наркоманів, втікачів і злочинців. Гірше того, готель “Сесіл” врешті-решт здобув репутацію місця насильства і смерті.

Самогубства і вбивства в “найбільш населеному привидами готелі Лос-Анджелеса”

Лише у 1930-х роках у готелі “Сесіл” сталося щонайменше шість самогубств. Кілька мешканців прийняли отруту, а інші застрелилися, перерізали собі горло або вистрибнули з вікон своїх спалень.

У 1934 році, наприклад, сержант армії Луїс Д. Борден перерізав собі горло бритвою. Менш ніж через чотири роки Рой Томпсон з Корпусу морської піхоти стрибнув з даху готелю “Сесіл” і був знайдений на даховому вікні сусідньої будівлі.

Наступні кілька десятиліть стали свідками ще більшої кількості насильницьких смертей.

У вересні 1944 року 19-річна Дороті Джин Перселл прокинулася посеред ночі від болю в животі, коли зупинилася в готелі “Сесіл” разом із 38-річним Беном Левіном. Вона пішла до ванної кімнати, щоб не потривожити сплячого Левіна, і народила хлопчика. Вона й гадки не мала, що була вагітна.

Помилково вважаючи свою новонароджену дитину мертвою, Перселл викинула її з вікна на дах сусіднього будинку. На суді її визнали невинною у вбивстві через неосудність і помістили в лікарню для психіатричного лікування.

У 1962 році 65-річний Джордж Джанніні йшов повз “Сесіл”, тримаючи руки в кишенях, коли його на смерть збила жінка, яка падала. 27-річна Поліна Оттон вистрибнула з вікна свого дев'ятого поверху після сварки зі своїм чоловіком Дьюї, який жив окремо від неї. Її падіння вбило миттєво і її, і Джанніні.

Поліція спочатку вирішила, що вони вчинили самогубство разом, але змінила свою думку, коли побачила, що Джанніні все ще був у взутті. Якби він стрибнув, його взуття впало б у повітрі.

У світлі самогубств, нещасних випадків і вбивств жителі Лос-Анджелеса швидко охрестили “Сесіл” “найпримарнішим готелем у Лос-Анджелесі”.

Рай для серійного вбивці

Незважаючи на те, що трагічні випадки та самогубства зробили значний внесок у кількість загиблих, готель “Сесіл” також слугував тимчасовим притулком для деяких з найжахливіших убивць в американській історії.

У середині 1980-х років Річард Рамірес — вбивця 13 людей, більш відомий як “Нічний сталкер” — жив у номері на верхньому поверсі готелю протягом більшої частини своєї жахливої серії вбивств.

Після вбивства він викидав закривавлений одяг у смітник готелю “Сесіл” і входив у фойє готелю або повністю голим, або в нижній білизні — “ніхто б і бровою не повів, — пише журналіст Джош Дін, — оскільки “Сесіл” у 1980-х роках був тотальним, беззастережним хаосом”.

У той час Рамірес міг зупинитися там всього за 14 доларів за ніч. А оскільки в провулках біля готелю, а іноді навіть у коридорах, часто знаходили трупи наркоманів, кривавий спосіб життя Раміреса, безсумнівно, не викликав у “Сесілі” жодного здивування.

У 1991 році австрійський серійний вбивця Джек Унтервегер, який душив повій власними бюстгальтерами, також називав цей готель домом. Подейкують, що він обрав цей готель через його зв'язок з Раміресом.

Оскільки район навколо готелю “Сесіл” був популярним серед повій, Унтервегер знову і знову переслідував ці околиці в пошуках жертв. Одна з повій, яку він, як вважають, вбив, зникла прямо по вулиці від готелю, а Унтервегер навіть стверджував, що “зустрічався” з адміністратором готелю.

Моторошні холодні справи в готелі “Сесіл”

І хоча деякі епізоди насильства в готелі “Сесіл” та навколо нього приписують відомим серійним вбивцям, деякі вбивства так і залишилися нерозкритими.

Наприклад, у пограбованій кімнаті готелю “Сесіл” знайшли мертвою місцеву жительку на ім'я Голді Осгуд, відому в окрузі, яку знайшли в розграбованій кімнаті. Її зґвалтували, а потім завдали смертельних ножових поранень і побоїв. Хоча один підозрюваний був знайдений неподалік у закривавленому одязі, він був пізніше виправданий, а її вбивця так і не був засуджений — ще один випадок тривожного насильства в “Сесілі”, який так і залишився нерозкритим.

Іншою похмурою гостею готелю була Елізабет Шорт, яка стала відомою як “Чорна Жоржина” після її вбивства в 1947 році в Лос-Анджелесі.

За повідомленнями, вона зупинялася в готелі незадовго до свого вбивства, яке залишається нерозкритим. Яким чином її смерть могла бути пов'язана з “Сесіл”, невідомо, але відомо, що її знайшли на вулиці неподалік вранці 15 січня з вирізаним ротом від вуха до вуха і розрізаним навпіл тілом.

Такі історії насильства не просто залишилися в минулому. Через десятиліття після вбивства Шорт одна з найзагадковіших смертей, що коли-небудь траплялися в готелі “Сесіл”, сталася нещодавно, у 2013 році.

У 2013 році студентка канадського коледжу Еліза Лам була знайдена мертвою в резервуарі для води на даху готелю через три тижні після свого зникнення. Її оголене тіло знайшли після того, як постояльці готелю поскаржилися на поганий напір води і її “дивний присмак”. Хоча влада визнала її смерть випадковим утопленням, критики вважали інакше.

Перед смертю камери спостереження зафіксували, як Лам дивно поводилася в ліфті: іноді здавалося, що вона кричить на когось поза кадром, а також, очевидно, намагалася сховатися від когось, натискаючи кілька кнопок ліфта і хаотично розмахуючи руками.

Після того, як відео з'явилося у відкритому доступі, багато людей почали вірити, що чутки про те, що в готелі живуть привиди, можуть бути правдою. Шанувальники жахів почали проводити паралелі між вбивством “Чорної Жоржини” та зникненням Лам, вказуючи на те, що обом жінкам було по двадцять років, вони подорожували з Лос-Анджелеса до Сан-Дієго, востаннє їх бачили в готелі “Сесіл"”, і вони пропали безвісти на кілька днів, перш ніж їхні тіла були знайдені.

Хоч яким би тонким не здавався цей зв'язок, готель, тим не менш, здобув репутацію місця жаху, яка визначає його спадщину і донині.

Готель “Сесіл” сьогодні

Останнє тіло було знайдено в готелі “Сесіл” у 2015 році — чоловік, який, як повідомлялося, вчинив самогубство — і історії про привидів та чутки про те, що в готелі живуть привиди, знову закрутилися. Згодом готель навіть послужив моторошним натхненням для одного із сезонів “Американської історії жахів” про готель, в якому відбуваються неймовірні вбивства і хаос.

Але у 2011 році “Сесіл” спробував позбутися своєї моторошної історії, провівши ребрендинг і перетворившись на “Stay On Main Hotel and Hostel” — бюджетний готель для туристів за 75 доларів за ніч. Кілька років потому нью-йоркські девелопери підписали договір оренди на 99 років і почали докорінну реконструкцію будівлі, в результаті якої тут з'явився висококласний бутик-готель і сотні повністю мебльованих мікро-квартир, що відповідало зростаючому тренду на спільне проживання.

Можливо, з достатньою кількістю ремонтних робіт готель “Сесіл” зможе нарешті позбутися своєї репутації кривавого і моторошного місця.