У Міністерстві оборони постійно створюють схеми, для того щоб заробити — голова САП

За словами Клименка, у САП та НАБУ є велика кількість проваджень щодо Міноборони. Вони стосуються не тільки закупівель продуктів, але і закупівлі зброї, засобів захисту, контракти на ремонти та простроченої дебіторської заборгованості МО.

Ще до публікації ZN.UA про закупку Міністерством оборони яєць по 17 грн. Національне антикорупційне бюро займалося схемами закупівель в оборонному відомстві. Коли чекати перших результатів розслідування в інтерв’ю ZN.UA розповів глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко, з яким поспілкувалась Інна Ведернікова.

«Складно прогнозувати, оскільки маємо справу з величезним обсягом інформації. За кожною поставкою продуктів треба підняти документацію, вирахувати її кількість і вже після цього встановити її вартість і порахувати загальну суму збитків. Але провадження дуже активне. Воно перебуває на контролі і в керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і в керівництва НАБУ», - зазначив очільник САП.

Варто зазначити, що є великий дисонанс, коли зали різних форумів з оплесками зустрічають міністра оборони Олексія Резнікова, в той час як детективи розслідують корупціогенність закупівель Міноборони за 409 позиціями. На це Клименко відповів, що в Україні діє презумпція невинуватості.

«Ми повинні зібрати належні докази, підтвердити, чи був злочин, а після цього говорити. Хоча в будь-якому разі ми завжди будемо відставати від тих, хто вчиняє злочини. Вчинити злочин набагато простіше, ніж потім усе зібрати та довести», - додав глава САП.

Він зазначив, що на жаль, у Міністерстві оборони постійно створюють різні схеми, які застосовуються для того, аби заробити. Прикладів достатньо.

«Із тих, що запам’яталися: коли компанія пропонує великий перелік продуктів харчування, що поставлятимуться, то у неї є ціна як набагато вища від ринкової на найбільш ходові продукти, як-от картопля чи морква, так і набагато нижча від ринкової на ті продукти, що до солдатів на практиці не доходять. І якщо взяти середню ціну, вийде адекватний відсоток, що продуктовий набір коштуватиме таку-от приблизно суму. Але потім починаються дива: компанія виграє тендер завдяки запропонованій низькій ціні, а фактично поставляє лише найдорожчі продукти. А найдешевші, які у неї були в каталозі, — ні», - заявив глава САП.

За словами Клименка, у САП та НАБУ є велика кількість проваджень щодо Міноборони. Вони стосуються закупівлі зброї, засобів захисту, контракти на ремонти.

«Але все ж таки не завжди завищена ціна свідчить про корупцію, бо в деяких випадках, коли здійснювалася закупівля зброї та боєприпасів, то за нижчою ціною в Україні їх просто не продавали. Причин може бути маса. На початку війни зброю взагалі боялися поставляти Україні, тому її перекуповували у посередників. Плюс не виключені випадки, коли в цей ринок втручається Росія й умисно піднімає ціну або перекуповує контракти України», - пояснив Клименко.

Глава САП додав, що деякі кейси доводиться відфільтровувати, і це досить чутливий процес. Але в планах мати результати вже до кінця року.

Ті 8,9 мільярда гривень в рамках простроченої дебіторської заборгованості Міноборони, про які заявило міністерство, — це не все. У відповіді на запит Центру протидії корупції Мінфін підтвердив 36 мільярдів гривень дебіторської заборгованості Міноборони. На питання, чи розслідуються ці справи, Клименко зазначив, що не може сказати про наявність інформації про всіх подібних постачальників МО. Водночас запевнив, що по частині йдуть живі розслідування. Де підтверджуються факти, що були сплачені кошти, — 100% передоплати, а зброя не була поставлена. За словами глави САП це могла бути схема Міноборони.

«Тому зараз ми встановлюємо, чому саме з цими компаніями були укладені контракти, чому була проведена стовідсоткова передоплата та чи є тут корупційна складова і зловживання. Чи це, можливо, не є винятком і це такі господарські відносини. Часто буває, що сторона не виконала контрактів, і вже МО в рамках інших процесів звертається про стягнення тих коштів, які були сплачені. У деяких випадках є реальні компанії, які справді здійснюють реалізацію зброї чи боєприпасів або навіть є виробниками, але вони в силу об’єктивних причин не виконали контракту. Розбираємося», - підсумував Клименко.

Ситуацію із закупівлями мало б виправити створення професійної агенції, яка б відповідала за оборонні закупівлі, із переданням їй функцій закупівельника. У липні минулого року в Україні створили ДП «Агенція оборонних закупівель», але результати її роботи, як зазначає  Дар’я Каленюк, «не дають підстав для оптимізму». Виявилося, що Агенція є серед тих підприємств, які й заборгували Міноборони гроші за зброю, що не була поставлена.