FT: Країни БРІКС ризикують стати сателітами Китаю

Об’єднання все менше стає схожим на організацію країн, що розвивають, і все більше на фан-клуб Пекіна.

Важко назвати міжнародний саміт, на який глава держави чи уряду не приїхав би через страх бути заарештованим за воєнні злочини. Але групі країн БРІКС вдалося організувати такий.

Владімір Путін пропустить зустріч Бразилії, Росії, Індії, Китаю  і ПАР в Йоганнесбурзі наступного місяця. Тому що господар саміту - країна, підписала Римський статут і повинна затримати його за дії Росії в Україні. Але навряд чи він пропустить щось політично важливе. Окрім великої кількості зухвалої риторики проти заможної частини світу, однією з головних тем буде ледь прихована напруженість через роль Китаю.

«БРІКС зараз має дуже однобокий вигляд. Винайдена економістами Goldman Sachs у 2001 році як маркетинговий інструмент, ця група стала політичним утворенням, коли чотири країни (ПАР приєдналася пізніше) провели свій перший саміт у 2009 році», - пише Financial Times.

Колишній заступник головного економіста міністерства торгівлі Канади Ден Цюряк опублікував статтю про економічні підвалини БРІКС. Він зазначає, що лише випадковий збіг подій наприкінці 1990-х і в 2000-х роках зробив цю групу приблизно рівною, хоча б у прагненнях.

У той час як дешеве виробництво Китаю вигравало від економічних реформ Ден Сяопіна, Росія і Бразилія виходили з економічного хаосу, щоб скористатися сировинним бумом 2000-х років. Індія пережила сплеск зростання після економічної лібералізації, що послідувала за кризою платіжного балансу в 1990-91 роках. У ПАР прогрес почався після падіння апартеїду в 1994 році.

«Але протягом 2000-х і 2010-х років лише Китаю вдалося суттєво наблизитися до статусу заможної країни світу, перейнявши технологічні досягнення і ставши економікою, що базується на знаннях. Решта країн застрягли в моделях низьких темпів зростання, надмірно залежних від сировинних товарів, а їхній політичний апарат страждає від різних комбінацій політичної дисфункції і корупції», - йдеться в статті.

Китайська економіка зараз конкурує з американською, вона більша за паритетом купівельної спроможності, а її розмір і доходи фінансують войовничу зовнішню політику.

Ідея нової валюти БРІКС, про яку, зокрема, говорив президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, - це по суті, фантазія. Юань - єдина з п'яти  валют, яка відіграє хоч якусь значну роль за кордоном. Країни БРІКС створили відносно невеликий «Новий банк розвитку», який на сьогоднішній день надав кредитів на суму 32,8 мільярди доларів. В цей час Китай позичив іншим державам близько 1 трильйона доларів на двосторонній основі. Його ініціатива «Один пояс, один шлях» не лише розвиває інфраструктуру та цифрові проекти, але й переслідує мету торговельного і політичного вирівнювання.

Підтримка Китаєм інших членів БРІКС не безумовне. Навіть якщо не брати до уваги давнє військове суперництво з Індією, Китай надав Путіну дипломатичне прикриття після вторгнення в Україну. Пекін фактично платить за вторгнення, купуючи російську нафту за ціною, нижчою за світову ринкову.

«Геополітично Китай також розбалансовує клуб. Він перебуває в економічному, технологічному і стратегічному суперництві зі США, в той час як інші члени БРІКС намагаються залишатися в хороших відносинах з Брюсселем і Вашингтоном», - підкреслює видання.

Бразилія хоче отримати доступ до європейських споживачів, завершивши торговельну угоду між ЄС і південноамериканським блоком МЕРКОСУР. Індія входить в американський безпековий альянс Quad в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Якщо Пекін спробує змусити інших членів БРІКС відмовитися від своєї позаблокової стратегії і приєднатися до табору, орієнтованого на Китай, напруженість у групі зросте. Минулого року Китай обговорював ідею розширення БРІКС. ПАР стверджує, що понад 40 країн зацікавлені у приєднанні. Але інші існуючі члени, включаючи Бразилію, здаються дуже неохочими.

Якщо до БРІКС приєднаються країни, які прив’язані до Китаю борговими чи інвестиційними зв’язками, організація все менше буде схожа на групу для країн, що розвиваються, і все більше на фан-клуб гегемона, який прагне влади. Якщо БРІКС залишаться групою тиску, об'єднаною обуренням проти надмірної влади США через санкції або військове втручання, вони можуть бути згуртованими, хоч і не особливо конструктивними. Якщо ж БРІКС спробує сама керувати шоу, то її розрізнені економічні перспективи і стратегічні інтереси перетворяться на потужну відцентрову силу.

Як зазначає Цюряк, якщо у вас є група ринків, що розвиваються, які прагнуть стати розвиненими економіками, і лише найбільший з них дійсно на правильному шляху, ви не маєте згуртованого клубу.