39 років тому увесь світ побачив приголомшливий фініш на Олімпійському марафоні

Лос-Анджелес, 5 серпня 1984 року, температура в тіні досягає 32 градусів. У цю пекельну спеку для забігу на асфальті відбуваються змагання на марафонській дистанції. Це перший олімпійський забіг в історії спорту, в якому беруть участь жінки.

Стадіон Лос-Анджелеса вже аплодував переможниці - це американка Джоан Бенуа, вона виграла Бостон в 1979 і 1983 році, а також взяла бронзу в 1981-му. Її час - 2:24:52, вже відомі імена спортсменок, які посіли інші призові місця.

І ось, через 20 хвилин після фінішу Бенуа, на стадіоні з'являється швейцарка Габріела Андерсен-Шісс. Вона вкрай зневоднена. Спочатку Габріела ще намагається бігти, але потім переходить на крок - сили практично покинули її.

Кожен наступний крок ще складніше попереднього, ноги починають відмовляти, свідомість меркне. Тим не менш, вона відмовляється від сторонньої допомоги - це заборонено правилами, якщо Габріела НЕ перетне фінішну лінію сама: її дискваліфікують.

На очах глядачів відбувається приголомшлива подія, стадіон встає і з трепетом стежить за кожним пройденим метром спортсменки. Її підтримують шаленими оплесками.

Габріелу веде все більше, вона насилу підтримує напрямок, але продовжує відкидати спроби її врятувати. І наполегливо рухається вперед! До кінця не ясно, чи вийде здійснити задумане. Стадіон божеволіє, нерви у всіх на межі ...

Вона перетинає фінішну лінію, лише завдяки неймовірній силі волі та рішучості йти до кінця. І падає на руки лікарів і волонтерів.

Нехай Габріела зайняла 37 місце в таблиці, але її приголомшливий фініш назавжди залишиться в історії світового спорту.

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua