Що там на кордоні? Перетнути його непросто як громадянам, так і бізнесу
Що там на кордоні? Перетнути його непросто як громадянам, так і бізнесу

Що там на кордоні? Перетнути його непросто як громадянам, так і бізнесу

Що там на кордоні? Перетнути його непросто як громадянам, так і бізнесу

Українська митниця не може похвалитися кристальною репутацією. Багатогодинні й навіть багатоденні черги та корупція нікуди не поділися.

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій кожні два місяці моніторить роботу прикордонних переходів із погляду як підприємців, так і простих громадян. Про результати нового громадського моніторингу «Наш кордон» недавно розповіли учасники проєкту, а це й представники митниці, й Мінфіну і власне Інституту. Представниця Міністерства фінансів Олена Галдецька запевнила, що моніторинги викликають великий інтерес і допомагають усувати виявлені вади. Однак роботи непочатий край.

«Легше не буде, бо Україна взяла на себе зобов'язання з євроінтеграції. Ми маємо намір інтегрувати митне законодавство не вибірково, а загалом. …Є в бізнесу певне неприйняття, але згодом, я гадаю, всі звикнуть і адаптуються до нових умов. ... Зокрема, платежі в ЄС проводяться трохи інакше, ніж в Україні, і нам доведеться відобразити все це в нашому законодавстві. Тож нас очікує чимало викликів», — зазначила представниця Мінфіну.

Головний виклик — час

За словами Дар'ї Шаповалової з Інституту економічних досліджень, у червні витрати часу для проходження всіх процедур із того боку становили 138 хвилин. Це трохи вище за середні показники. На українському боці громадяни витрачали в чергах 126 хвилин. І це дуже різкий стрибок порівняно з попередніми місяцями. Зокрема, у квітні термін проходження української частини кордону становив 95 хвилин. Усього ж на перетинання кордону з обох боків громадяни витрачали в червні 264 хвилини. І це піковий показник. Ще один пік був у вересні — 273 хвилини, після чого терміни перетину кордону пішли на спад і у квітні становили лише 218 хвилин. Однак у червні — знову різкий сплеск. Але виїжджати нині простіше, ніж в'їжджати. Що цікаво, на кордонах частіше стали проводити особистий огляд, причому по обидва боки кордону. Так, у квітні було оглянуто 2% мандрівників як з одного, так і з іншого боку кордону. У червні цифра подвоїлася. У червні стали трохи лінуватися українські прикордонники. Якщо у квітні 59% опитаних повідомили, що прикордонники самі збирали паспорти в пасажирів автобусів, то в червні показник упав до 56%. Решта вишиковувалися в чергу до віконця паспортного контролю. Прикордонники по той бік кордону, навпаки, стали енергійнішими. Якщо у квітні лише в 37% опитаних збирали паспорти, то в червні — аж у 47%. Решта — в чергу до віконця. Як з'ясувалося під час опитувань, на українському боці прикордонного переходу спокійніше ставляться до перевірки вмісту валіз і кишень мандрівників — тільки 9% опитаних разом із речами пропустили через рамку (у квітні стільки ж). На закордонній стороні переходу — аж 29%. Але якщо у квітні валізи давали понюхати українським службовим собакам лише 14% опитаних, то в червні — уже 19%. Закордонних цуциків залучали до роботи лише в 16% випадків, судячи з опитувань.

Серед скарг опитаних українських мандрівників при перетинанні кордону на першому місці, звичайно ж, черги (74% опитаних у червні, у квітні було стільки ж). Працювати чиновники на кордоні почали повільніше (у квітні 36% скарг серед опитаних, а в червні — уже 44%). Поскаржилися на відсутність місць для прийому їжі з українського боку 26% опитаних, із закордонного — 19. І чверть опитаних поскаржилися на відсутній або закритий туалет. Невже туалет — це невирішувана проблема?

Що дуже сумно, оцінка перетинання кордону з українського боку з'їхала з 47% задоволених сервісом у вересні минулого року до 32% у червні цього. Може, спека розслаблює? Ефективність роботи зарубіжних митників і прикордонників теж стала гіршою: у вересні її якістю були задоволені 48% мандрівників, а в червні — лише 31%. Дивні коливання, гідні глибокого наукового вивчення. Поліпшити санітарні умови, в тому числі в туалетах!

Наші дослідники на основі зібраних матеріалів розробили такі рекомендації для митників і прикордонників:

  • продовжити роботу з організації на території пунктів пропуску місць для відпочинку й прийому їжі, їх явно бракує. Поліпшити санітарні умови, в тому числі туалетах. Збільшити кількість співробітників прикордонних і митних служб по обидва боки й ліквідувати черги;
  • поліпшити доступ до мереж мобільного зв'язку українських операторів.

Загалом, слід подумати про людей, які годинами перебувають у пунктах пропуску.

Тепер про бізнес

Інститут під час моніторингу зазначив поступове зростання використання підприємствами режиму спільного транзиту (NCTS). Однак бізнес висловлює побоювання у використанні нового сервісу. Що добре, всі одноголосно зазначають позитивний ефект від впровадження механізму «еЧерги». Але й тут не без ложки дьогтю: на низці митних пунктів виявили, що є паралельні черги, з допомогою яких обходять основні. Черги на кордоні... Вони — основна перешкода й для підприємців при здійсненні імпортно-експортних операцій, оскільки бізнес втрачає гроші й контрагентів. Справді, якщо покупцеві товар потрібний завтра, а не через десять днів, він починає шукати іншого постачальника. Також спливла проблема, коли митні брокери не можуть перевірити достовірності сертифіката Євро-1. Усі ці нісенітниці боляче б'ють по гаманцях бізнесу і, в остаточному підсумку, по державній скарбниці. Виникають і перешкоди з боку сусідніх країн. Зокрема, в Польщі бракує електронних пломб із GPS і інших засобів відстеження транзиту. Результат цієї нестачі — черги. А словенці, наприклад, нерідко відмовляються відкривати декларації Т1 у напрямку України, мотивуючи це ризиками, що товар до одержувача не доїде й закрити таку декларацію вже не вийде.

Проблеми з платежами

Та, мабуть, найпотужніший удар по українському бізнесу — це проблема завершення зовнішньоекономічних контрактів, за якими до 24 лютого 2022 року було зроблено платежі на адресу контрагентів із Росії та Білорусі. Опитані вказують, що й досі до них застосовують засоби валютного контролю за цими контрактами. Залишається проблемою також сплата арбітражних зборів у суди іноземних юрисдикцій. Як і неможливість здійснити платежі за договорами позик, франчайзингу й інших, які не належать до імпортно-експортних поставок. На практиці дозволів на здійснення таких операцій не видають. Під час моніторингу викристалізувалася пропозиція спростити перереєстрацію релокованих підприємств. Ще одна пропозиція з боку Інституту — провести додаткову роз'яснювальну роботу серед представників бізнесу у зв'язку з очікуваним скасуванням декларації типу ЕА, бо не всі розуміють, як система працюватиме надалі. Є над чим попрацювати і чиновникам, і громадським працівникам, і самій митниці. Так, їх теж опитували під час моніторингу. Там традиційно побоюються нових реформ, перевірок, надмірного контролю і… втрати незалежності митних органів. Отакий погляд із паралельної реальності…

 

Джерело матеріала
loader