Гран Туризмо – як віртуальні гонки зробили з геймера професійного автогонщика

Спортивна драма «Гран Туризмо», знята режисером Нілом Бломкампом, заснована на однойменній грі для Sony PlayStation.

Gran Turismo – це один з найпопулярніших комп’ютерних стимуляторів автоперегонів. З моменту появи на ринку в 1997 році й донині відеогра отримує все більше й більше прихильників, яких приваблюють реалістичні гоночні машини та реальні зображення трас. А її творець та ідейний натхненник Кадзунорі Ямауті отримав світове визнання, найбільші світові компанії навіть залучали його до розробки дизайну спортивних авто.

Одним словом – гра культова, її фанати, а також любителі автоспорту з нетерпінням очікували на екранізацію за мотивами гри. А тим більше, коли дізнались про сюжет. Історія, в якій підліток, фанат віртуальних перегонів, стає справжнім автогонщиком, видається фантастичною. Але є одне «але» - це реальна історія британського гонщика Янна Марденборо, чиї навики гри на PlayStation допомогли йому підкорити найскладніші траси.

Перед режисером Нілом Бломкампом («Район № 9», «Елізіум») стояло завдання розповісти про людей, які повинні перебороти власні сумніви, недоліки та страхи заради втілення мрії.

Головний герой фільму Янн Марденборо (Арчі Мадекве) цікавиться лише грою Gran Turismo. Він навіть покинув університет, щоб весь вільний час вдосконалювати свою ігрову майстерність, а всі зароблені гроші (підліток підробляє продавцем) витрачає на апгрейд симулятора. Звісно, таке життя викликає занепокоєння у його батька, колишнього футболіста, а зараз звичайного робітника Стіва Марденборо (Джимон Хонсу) та матері ( Джеррі Хеллівел – та сама Джінжер Спайс зі Spіce Girs). Вони вимагають кинути дурниці, повернутись до навчання і думати про майбутнє, ставлять у приклад молодшого брата, який активно будує футбольну кар’єру. Але на все у Янна одна відповідь – «я з 5 років мріяв стати гонщиком».

Тим часом Денні Мур (Орландо Блум), маркетолог з американського відділу Nissan, приїздить до головного офісу у Японії з фантастичною пропозицією для реклами нової лінійки автомобілів: разом з Sony PlayStation провести змагання у Gran Turismo, а геймерів-переможців навчити справжнім перегонам, щоб ті кинули виклик досвідченим професіоналам на міжнародній трасі. Несподівано керівництво компанії підтримує цю ідею, але ставить вимогу: геймери не повинні постраждати, адже гра грою, а справжні перегони – це надзвичайно небезпечний вид спорту. Тож треба підібрати їм найкращого вчителя. Передбачувано, що всі технічні інженери відмовляють Муру – мовляв, це не реально. Йому не залишається нічого іншого, як звернутись до Джека Солтера (Девід Гарбор), який свого часу кинув успішну кар’єру гонщика, а зараз працює звичайним механіком. Для Солтера – це єдина можливість повернутись у великі автоперегони, і він, хоч і неохоче, але погоджується.

Звичайно, що одним з 10 переможців з різних країн стає Янн Марденборо, і його відібрано, щоб пройти кваліфікацію у школі Nissan GT Academy. Тільки один з цих юнаків та дівчат зможе отримати заповітне місце автогонщика у реальних стартах. Після надскладних, на межі людських можливостей тренувань, переможцем, передбачувано, знову стає Янн. Але це видається пірровою перемогою – адже тепер на нього чекають змагання на справжніх трасах і з професійними гонщиками. А для новачка це рівносильно смертному вироку.

Фільм йде протореним шляхом голівудських історій успіху: є якийсь Обраний, в якого не вірять навіть близькі, але завдяки своїй наполегливості та якомусь Deus ex machina – несподіваному дивовижному шансу – він досягає мети. Ті, хто не вірив в Обраного, осоромлені та каються. Тож з сюжету з передбачуваною розв’язкою навряд чи можна витиснути драматичну напругу.

Та, власне, творці фільму до цього й не прагнуть, обмежуючись шаблонними та пафосними ходами. Вони вирішили, що головне – показати красу самої гри Gran Turismo та спортивних автокарів, передати азарт автоперегонів. І от цього у фільмі більше ніж достатньо, шанувальники гри мають бути задоволені: моделі BMW, Chevrolet, Ford, Ferrari, Lamborghini, McLaren і Porsche, звичайно, й Nissan…

З хорошого – прекрасна гра Девіда Гарбора. Його персонажа зневажають інші успішні гонщики, але він показує, як можна перебороти зневіру в себе, а перемогу свого підопічного зробити й своєю власною перемогою. Виглядає персонаж Гарбора навіть більш батьківською фігурою для Янна Марденборо, ніж рідний батько – хоча б тому, що вірить у хлопця.

А от, на жаль, Орландо Блуму (який, власне, й був головною приманкою на афіші) не пощастило з роллю – його персонаж взагалі не розкритий, таке враження, що його ввели лиш для того, щоб заварити всю цю історію з GT-академією. А потім просто показати в декількох неважливих епізодах.

Зате в кінці отримуємо родзинку: нам дадуть можливість порівняти головних героїв з їхніми реальними прототипами. До речі, справжній Янн Марденборо був каскадером у Арчі Мадекве, а також виступив як сопродюсер та консультант.

Країна: США

Режисер: Ніл Бломкамп

Автори сценарію: Джейсон Холл, Зак Бейлін («Крід 3»)

В головних ролях: Арчі Мадекве («Сонцестояння»), Орландо Блум (франшиза «Володар перстнів» та «Гоббіт»), Девід Гарбор («Чорна вдова», «Дуже дивні дива»).

Тривалість: 02:14