Удар по "Газпрому": Туркменістан відмовився перекачувати російський газ до Китаю
Удар по "Газпрому": Туркменістан відмовився перекачувати російський газ до Китаю

Удар по "Газпрому": Туркменістан відмовився перекачувати російський газ до Китаю

Російський “Газпром” не буде користуватися трубопроводом в Середній Азії.

Туркменістан не планує підключати Росію до трубопроводу, яким газ поставляється в КНР.

Про це повідомляє The Moscow Times з постанням на заяву МЗС цієї середньоазійської країни.

У зовнішньополітичному відомстві Туркменістану наголосили, що плани Москви про розширення “газового союзу”, до якого Кремль запросив Казахстан та Узбекистан, є неприйнятними з огляду на власні інтереси цієї країни.

“До існуючої схеми розподілу обсягів газу, що поставляється до Китаю, плани щодо розширення складу учасників проєкту газопроводу “Туркменістан — Китай” не входять”, — наголошує МЗС. 

Туркменістан, Казахстан та Узбекистан разом постачають газ до КНР трубопроводом, який збудували державний “Туркменгаз” та китайська компанія CNPC. Із 55 млрд кубометрів на рік на туркменський газ припадає 40 млрд кубів, а залишок постачають Узбекистан та Казахстан.

План Росії полягав у тому, щоб постачати більше газу до Казахстану та Узбекистану, а зайві обсяги, що виникають у цих країнах, відправити до КНР.

У МЗС Туркменістану зауважили, що будь-які зміни у схемах та обсягах поставок мають бути узгоджені з Ашхабадом, але таких переговорів не проводилося.

Китай ігнорує російський газ

Минулого року російський “Газпром” продав за кордон мінімальний обсяг газу від часу останніх років СРСР (100 млрд кубометрів). У 2023 році експорт буде вдвічі меншим - всього 50 млрд кубометрів.

Після відключення газу європейським країнам у другому півріччі 2022 року “Газпром” зазнає значних збитків і шукає нові ринки збуту, насамперед у Китаї. Однак, цього року Пекін закупить лише 22 млрд кубометрів російського газу — у 7 разів менше, ніж до війни імпортував Євросоюз. 

Спроба домовитися про збільшення поставок до 100 млрд кубів на рік та будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” виявилася безрезультатною. На переговорах у Москві з Володимиром Путіним у березні 2023 року голова КНР Сі Цзіньпін не затвердив довгоочікуваного газового контракту, який, як стверджував російський президент, практично узгоджений.

Водночас Пекін дав добро на будівництво нового газопроводу із Туркменістану, яким імпортуватиметься 30 млрд кубометрів щорічно. При цьому туркменський газ коштує Китаю на 30% дорожче за російський.

У 2022 році трьома трубопроводами Китай імпортував з Туркменістану 35 млрд кубометрів газу, заплативши за нього $10,3 млрд. Російські поставки по запущеному в 2019 році газогоні “Сила Сибіру” склали 16 млрд кубів, а їхня вартість - близько $4 млрд.

Нагадаємо, експерти прогнозують, що через втрату ринків збуту російського газу Москва до 2030 року втратить 1 трильйон доларів.

Джерело матеріала
loader