Олігархи і "Вагнер" прикінчать Путіна. Як виглядає перспектива диктатора після смерті Пригожина

Розмірковуючи у своєму вибухобезпечному кабінеті, Володимир Путін, можливо, вже шкодує про впевненість усього світу в тому, що саме він наказав убити лідера бунтівних найманців Євгена Пригожина. Кремль — це Каморра, парламент у мафіозному стилі, який проводить гангстерські операції, щоб набити кишені Путіна, його олігархів та еліт. Але, як виявили японці в Бірмі 1944 року, якщо ви почнете війну терором, ви, найімовірніше, не зможете протистояти добре керованій, мотивованій і моральній організації, такій як "Забута армія" генерала "Білла" Сліма.

Можливо, Путін фактично підписав собі смертний вирок. Його відбитків пальців, імовірно, не знайти на пусковій кнопці, що запустила ракету в літак Пригожина, і, можливо, не було на полонії або "Новачку", які вбили деяких інших його супротивників, але його ДНК є у всіх цих наказах. І тепер є дві дуже впливові групи, яких йому варто побоюватися — крім Міжнародного кримінального суду, у якого, безсумнівно, є стільки доказів, що, якщо Путін колись дістанеться Гааги, він ніколи вже звідти не поїде.

По-перше, Путін має побоюватися олігархів, які вже понад 18 місяців відсиджуються на дачах у Москві, не маючи змоги користуватися своїми суперяхтами чи віллами в Середземномор'ї. Оскільки їхнього лідера дедалі більше критикують по всьому світу через це останнє вбивство, олігархи можуть дійти висновку, що їхній єдиний шанс вирватися з Росії, яка наразі сильно зменшилася в економічному та соціальному плані, — це позбутися Путіна.

По-друге, ПВК "Вагнер", яка, можливо, і втратила свого "ковбойського" лідера та його заступника, але залишається великою групою головорізів і вбивць. Пригожин не був військовим командиром, але група "Вагнер" є найуспішнішою військовою організацією, яку Росії вдалося ввести в дію, незважаючи на те, що вона складається з платних найманців, багато з яких завербовані з російських в'язниць. Щоб контролювати такий натовп, потрібні дуже жорсткі "лейтенанти", які керують усім, і ці люди тепер будуть думати про майбутнє в Білорусі та Африці. Як було б іронічно, якби хтось дав їм грошей, щоб вони пішли і влаштували хаос у Росії. Мій досвід роботи з найманцями показує, що вони не надто розбірливі в тому, чиї гроші беруть.

Навряд чи це збіг, що про остаточне звільнення "Генерала Армагеддона" Сергія Суровікіна оголосили того самого дня, коли прибрали Пригожина. Путін тепер позбувся своїх найефективніших воєначальників, і йому залишилися канцелярські працівники, такі, як міністр оборони Сергій Шойгу і начальник Генерального штабу Валерій Герасимов, щоб керувати боями в Україні та захистом Москви. У цих людей можуть бути скрині з медалями, але ці медалі за "рукоділля і кулінарію", а не за бойові дії, як у Суровікіна та Пригожина. Погано керована армія — це набрід, який, найімовірніше, розвернеться і побіжить, і саме це зараз створив Путін.

Я припускаю, що найближчими кількома днями на нас також, імовірно, чекає потік "компромату", який покійний Євген Вікторович збирав на Путіна і його згубний режим, щоб ці відомості оприлюднили в разі його смерті. Це може означати подальший тиск на все більш обложений Кремль.

У холодному світлі дня, коли москвичам знову доведеться пірнати у свої сховища через наближення українських дронів і міркувати про те, що їхні молоді чоловіки повертаються додому в ящиках, а не з тріумфом, вони, напевно, почнуть розуміти, що путінська "спеціальна військова операція" — повна катастрофа. Але я очікую, що саме олігархи і "Вагнер" прикінчать Путіна, перш ніж він повністю знищить російську державу.

Те, що буде далі, не може бути гіршим чи злішим; ми бачили пекло на землі протягом останніх 18 місяців. Без сумніву, у наступного російського лідера не буде ні придатної для використання армії, ні ефективних генералів, які могли б командувати нею, протягом ще одного покоління.

Найімовірніше, ситуація стане ще гіршою, перш ніж вона стане кращою, але після усунення Суровікіна і Пригожина для труни Путіна не знадобиться ще багато цвяхів.

Джерело

Важливо Путін сам виховує бунтівників. Як смерть Пригожина радикалізує майбутні протести у Росії