Переговори з росією: чому на Заході та в Україні дмуть у кремлівську дуду
Переговори з росією: чому на Заході та в Україні дмуть у кремлівську дуду

Переговори з росією: чому на Заході та в Україні дмуть у кремлівську дуду

Зараз Заходу здається, що москва може піти на якісь поступки

Головне управління розвідки Міністерства оборони попередило, що кремль затвердив тематику нового етапу інформаційної війни проти України. Серед наративів – нібито неуспішний контрнаступ ЗСУ, розчарування партнерів та просування теми "мир в обмін на території". У серпні кількість публікацій подібної спрямованості у західній пресі, особливо у США, помітно зросла.

Експерти розповіли "Телеграфу", з чим це пов’язано. І справді, Захід прагне якнайшвидше посадити Київ і москву за стіл переговорів.

росія робить ставку на "заморожування"

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевич розмірковує:

– росія ставить на те, щоб виходити на переговорний процес. На "заморожування". Для неї формула перемоги зараз – це збереження за собою захоплених українських територій. Ми бачимо ілюстрацію цього на фронті, коли росіяни відчайдушно чіпляються за захоплені території. Бачимо заяви на дипломатичному фронті.

Фактично, пояснює експерт, росія погрожує світові затяжною війною, яка обійдеться всім ще дорожче, призведе до ще більшої кількості жертв. Деякі на Заході цього бояться і повторюють меседжі кремля про "мир за будь-яку ціну, аби швидше", пояснює Ігар Тишкевич.

Внаслідок цього, продовжує експерт, путін розраховує в ідеалі вийти до президентських виборів (у росії вони в березні 2024) до формату "заморозки", при якому все захоплене залишиться за країною-агресором. У гіршому випадку – перейти до наступного раунду наприкінці 2024 року (у листопаді – вибори президента у США, що теж розхитає ситуацію) чи пізніше.

– Але зараз проходять консультації про те, як завершувати війну. Це було на зустрічах у Саудівській Аравії, це є і зараз, про що свідчить активність низки держав. Природно, якщо є консультації (поки це ще не переговори, а саме консультації), то про ті чи інші пошуки світу говорять багато і часто, – констатує Ігар Тишкевич.

Переговорне вікно можливостей?

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, ексчлен української делегації у Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш упевнений – не випадково у світових ЗМІ та серед західних політиків тема "миротворчості" особливо активізувалася останнім часом.

Думаю, вона була спровокована росією, яка бачить реальну загрозу блокування сухопутного коридору в Крим (він вже прострілюється ЗСУ). Тому росія через західних експертів, журналістів, політиків, аналітиків (але не лише їх – лукашенко нещодавно знову кричав, що Україна має негайно сісти за стіл переговорів, а то буде гірше; турецький лідер Ердоган знову "качає" тему домовленостей) веде інформаційну кампанію. Щоб змусити Київ сісти за стіл переговорів, оскільки москва ризикує втратити сухопутний коридор. Поки що кремль ще може щось диктувати, – міркує експерт.

За словами Сергія Гармаша, Захід, який уже не вірить у те, що контрнаступ закінчиться виходом на кордони 1991 року, побачив у страхах росії вікно можливостей, щоб посадити її за стіл переговорів на компромісній основі.

– Раніше росія говорила ультиматумами, не була готова йти на компроміси. Зараз Заходу здається, що москва може піти на якісь поступки. Тому він підтримав цю інспіровану рф інформаційну кампанію, — зазначає експерт.

Україна ж, продовжує він, робить свої кроки. Так, 23 серпня Верховна Рада ухвалила постанову, якою забороняються будь-які компроміси та територіальні поступки заради миру. І це, наголошує Сергій Гармаш, позиція всього українського керівництва, яке таким рішенням убезпечило себе від тиску Заходу.

– Відповідно Україна висловлюватиме (що вона періодично робить, у тому числі вустами Подоляка) незгоду на такі компроміси. І Заходу буде складно не підтримувати Київ у такому рішенні. Адже припинення підтримки України означатиме поразку Заходу, – упевнений експерт.

Сергій Гармаш прогнозує, що продовжуватиметься серйозна інформаційна, політична, дипломатична боротьба. На яку накладається (і, мабуть, це головний чинник для Заходу) виборча кампанія у США.

– Там, звичайно, хочуть мир за всяку ціну. І росія на це розраховує. Але все залежатиме від позиції України, нашої внутрішньополітичної ситуації та ситуації на полі бою, – констатує експерт.

Про що свідчать факти?

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської ВДА (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука вважає, що тема "заморожування" війни у нас інспірується штучно.

– Мені дивно, неприємно, що деякі чинні українські політики, той самий міністр закордонних справ Кулеба, дозволяють собі висловлювати сумніви щодо того, що нас продовжать підтримувати. Не встиг він ляпнути, що на нас чекає важка в дипломатичному плані осінь, як нам дали схвалення на отримання довгоочікуваних винищувачів F-16. І виникає логічне питання – у чию дуду дмуть ті, хто робить подібні заяви? Явно – не в українську, – зазначає експерт.

Коментуючи те, що західні медіа все частіше пишуть про необхідність переговорів чи "заморозки" конфлікту, Георгій Тука робить такі висновки.

  1. Такі публікації не мають системного характеру.
  2. Це не позиція офіційних осіб (того ж Білого дому – у випадку зі США).
  3. Публікацій такого плану стає більше на тлі передвиборчої кампанії, що починається, яка в Штатах традиційно стартує більш ніж за рік до власне виборів, намічених на листопад-2024.

– Зрозуміло, що питання підтримки України активно розігруватиметься насамперед із боку затятих трампістів. Вони частіше педалюватимуть цю тему. І дивно, що їхні тези підхоплюють в Україні, – зазначає експерт. – Тих, хто говорить про нібито зниження підтримки нашої країни з боку Заходу, слід бити фактами. А факти такі, що в нашому небі невдовзі з’явиться натовська авіація. Підтримка наростає – і за кількісними, і за якісними показниками. Так, звичайно, не такими темпами, як нам хотілося б. Але йде. І зростає. І це – факт.

Теги за темою
війна
Джерело матеріала
loader
loader