Запам'ятовують обличчя: учений цілий рік носив маску птаха, щоб обдурити синиць

Японський учений, який вивчає мови птахів, цілий рік носив на голові гігантську пташину маску, щоб обдурити великих синиць і наблизитися до них. Про це пише Oddity Central.

Тошитака Судзукі, доцент Токійського університету, нещодавно поділився в X (Twitter) чудернацькою фотографією людини, яка одягла на голову гігантську пташину маску. Виявилося, що на знімку, зробленому десь у лісах префектури Нагано, зображено вченого, який вирішив цілий рік носити маску, щоб підібратися до гнізда великих синиць, не викликаючи в них занепокоєння.

Орнітологи та фахівці з поведінки птахів помітили, що деякі види пернатих здатні запам'ятовувати людські обличчя. Побачивши особин, що наближаються, вони припиняють своє звичайне щебетання і видають попереджувальні крики. Потрапивши до "чорного списку" синиць, японський учений вирішив замаскуватися під гігантського птаха, щоб підійти до них і вивчити їх.

Одного чудового моменту безіменному вченому, який займається дослідженнями поведінки та еволюційної хімії кажанів і птахів, довелося підійти до гнізда великої синиці та зважити її пташенят, і відтоді птахи, помітивши його, переходили зі звичайного щебетання на характерні застережливі звуки. Це ускладнювало проведення досліджень їхньої мови, і тоді він придумав маскування.

За словами професора Судзукі, його колега носив маскування цілий рік, але експеримент закінчився невдачею. Щойно синиці помічали його наближення, вони починали видавати свої попереджувальні звуки. Результат був точно таким самим, коли людина нарешті зняла головний убір і спробувала наблизитися до гнізда.

Раніше Фокус повідомляв, що рибалки знайшли стародавню напівсліпу арктичну акулу. Один з них розповів, що ніколи й не розраховував побачити загадкову морську істоту. Напівсліпа гренландська акула зустрічається рідко і є найдовгоживучішою хребетною твариною з усіх відомих.

Також стало відомо, що мисливці побили рекорд, спіймавши величезного алігатора. Людям дозволено полювати на них у певний час, щоб знизити їхню чисельність, особливо поблизу житлових районів і після скарг на постраждалих домашніх тварин.