Україна переходить на новий церковний календар: що цьому передувало і як зміняться дати свят
Україна переходить на новий церковний календар: що цьому передувало і як зміняться дати свят

Україна переходить на новий церковний календар: що цьому передувало і як зміняться дати свят

Новий церковний календар передбачає, що відтепер більшість релігійних свят будуть відзначатися на 13 днів раніше. Йдеться про дати нерухомих свят і постів. Як тепер виглядатиме церковний календар – підкаже 24 Канал.

Чому вирішили перенести свята

Рішення переходити на новоюліанський календар Православна церква України прийняла ще 24 травня на архієрейському соборі. Ще швидше про такий намір заявила Українська греко-католицька церква. Водночас за кожною окремою парафією залишається вибір – переходити на новий календар, чи ні.

Цікаво, що юліанський календар ввів державний і політичний діяч Юлій Цезар у 46 році до нашої ери. Ним користувалися у Римській імперії та багатьох країнах світу. І аж у 16 столітті Папа Римський Григорій XIII помітив, що юліанський календар відстає від астрономічних явищ на 10 днів. Вийшло так, що додаткові хвилини та секунди не брали до уваги при визначенні високосних років. І кожних 128 днів нараховувався ще один додатковий день.

  • Папа Римський прибрав цю відмінність. Тому день після 4 жовтня 1582 року став одразу 15 жовтня. Таким чином, він ліквідував цих зайвих 10 днів.

Тривалий час ПЦУ та УГКЦ дотримувалися старого юліанського календаря. Перехід на новий календар важливий ще й тому, аби нарешті не святкувати важливі дати разом із Росією, яка півтора року тому розпочала повномасштабну війну проти України.

Зокрема, про перенесення святкування Різдва почали говорити ще коли Росія почала збройну агресію на Донбасі. І з кожним роком це питання ставало все гострішим. У 2017 році Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) зробили в Україні державним вихідним.

Його дотримується Вселенський патріархат Константинополя, деякі церкви Близького Сходу, православні церкви у Греції, Чехії та Словаччині, Албанії, Румунії, Кіпрі, а також – греко-католицькі церкви – у Болгарії та Румунії.

Важливо зазначити, що зміни не будуть стосуватися таких свят, як Вознесіння Господнє та Трійця, оскільки їх вираховують за місячним календарем. Адже католицька та православна церква користуються різною пасхалією – способом вирахування дати свята.

А відбувається все так: беруть за основу дату весняного рівнодення – 21 березня. Тоді очікують на перший повний місяць, і після нього перша неділя стає датою Великодня. Зважаючи на те, що християни дотримуються різних календарів – григоріанського та юліанського, то й обчислюють дати по-різному.

Треба усвідомлювати, що у цьому контексті, весняне рівнодення та повний місяць – не астрономічні явища, а дати, які вираховують. Юліанському календарю характерна більша похибка, ніж григоріанському. Власне, через цю неточність з роками утворюється відмінність у декілька днів. Тому за юліанським календарем весняне рівнодення припадає на 13 днів пізніше.

  • У католицькій церкві такої проблеми немає, тому що вона давно перейшла на григоріанський календар. А от Православна церква України все ще залишається на чинній пасхалії – тобто, способу обчислення дати Великодня за юліанським календарем.

Нові дати свят

  • Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня);
  • Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня);
  • Введення в Храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада (замість 4 грудня);
  • Андрія Первозванного – 30 листопада (замість 13 грудня);
  • Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня);
  • День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (замість 13 січня);
  • Святого Василя Великого – 1 січня (замість 14 січня);


Як зміняться дати свят в Україні / Інфографіка 24 Каналу

  • Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого);
  • Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня);
  • Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (замість 7 липня);
  • Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня);
  • День Іллі Пророка – 20 липня (замість 2 серпня);
  • Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (Маковея, Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня);
  • Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня (замість 19 серпня);
  • Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня);
  • Усікновення голови Іоанна Предтечі – 29 серпня (замість 11 вересня).
Джерело матеріала
loader
loader