Зарплати завжди були для українців болючим питанням. У той час як ціни та тарифи у нас цілком «європейські», зарплати експерти часто називають «африканськими». І це цілком справедливо, адже найбільше грошей – близько половини заробленого – у нас йде на їжу. Нещодавнє дослідження компанії Picodi підтвердило, що за показником частки продуктових витрат Україна опинилася між Ефіопією та Камбоджі.
Не дивно, що розмови про можливе збільшення мінімальної зарплати, які не вщухають із початку війни, незмінно викликають великий інтерес. Збіднілі українці бачать у подібних новинах надію хоч на якесь зростання доходів. Але, послухавши економістів, стає зрозуміло: найкращий спосіб не розчаровуватися – це особливо і не сподіватися.
Прогнози від Мінфіну
На цей раз інформаційний простір трохи розбурхав Мінфін. У своєму листі про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки Мінфін спрогнозував зростання соціальних стандартів. Зокрема, прогнозний розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2024 року становитиме 7100 грн (на сьогодні мінімалка становить 6700 грн), з 1 липня 2024-го – 8000 грн, з 1 січня 2025-го – 8370 грн, з 1 січня 2026-го – 8956 грн.
Тут треба нагадати, що законодавча ініциатива щодо підвищення мінімалки дуже млява. Законопроєкт №8431 про підвищення мінімальної заробітної плати було отримано Верховною Радою ще 7 лютого 2023 року і з того часу пів року лежить без жодного руху. Причому автори документа «піднімали» мінімалку набагато сміливіше і рішучіше. З 1 квітня 2023-го вона вже мала скласти 7370 грн, з 1 липня 2023 - 8107 грн, з 1 жовтня 2023 - 8918 грн. Тобто, як бачимо, суму, яку законодавці планували вже цього жовтня, у Мінфіні очікують не раніше 2026 року.
Все цілком реально
Експерти, опитані KP.UA, вважають, що зростання мінімалки до мінфінівських показників цілком реальне.
– Це справді правильний прогноз, адже вже сьогодні ми бачимо, що середня зарплата почала зростати, – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Зараз є прогнози щодо того, що війна закінчиться у середині 2024-го та розпочнеться відновлення економіки. В результаті зростатимуть як ціни, так і зарплати. І щоб синхронізувати це зростання, мінімальну зарплату потрібно поступово піднімати.
Про те, що піднімати мінімальну зарплату під час війни реально, каже аналітик Данило Монін.
Економісти зазначають, що на користь зростання мінімалки працюють кілька факторів.
По-перше, ціни постійно зростають і реальний прожитковий мінімум вже давно не відповідає рівню мінімальної оплати праці.
По-друге, підвищення мінімалки автоматично означає збільшення припливу грошей до скарбниці з боку компаній, які сплачують працівникам мінімалку.
По-третє, зростання мінімалки формально демонструє турботу уряду про співгромадян. Українці дуже втомилися від війни та безгрошів'я, і це – один із способів хоч трохи підтримати моральний дух.
…але розраховувати на зростання доходів не варто
Водночас, нагадують економісти, доходи переважної більшості українців не залежать від зростання мінімальної зарплати. Через те, що багато хто отримує зарплати в конвертах, підвищення мінімалки означає не збільшення, а вибілювання українських зарплат. Тобто насправді зарплати не збільшаться, а отже, платоспроможний попит на товари та послуги теж не зросте. Без зростання попиту не буде зростання економіки, а відтак і економічних підстав для збільшення зарплат. Таким чином, коло замкнулося.
– Зростання мінімальної зарплати означає не підвищення соціального стандарту, а зростання фіскального навантаження на малий та середній бізнес, – зазначив у розмові з KP.UA аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ. – Фактично це податковий інструмент держави. Справа в тому, що зарплати в приватному секторі, як правило, набагато вищі за мінімальну зарплату, і часто вся частина понад обов'язкову «білу» зарплату виплачується в конвертах. Після чергового зростання мінімалки "конвертна" частина зарплати зменшується, а офіційна збільшується. Відповідно, зростають податки, хоча доходи населення залишаються незмінними.
З тим, що зростання мінімалки означає просто збільшення навантаження на малий бізнес, згоден і Данило Монін.
- Зараз у війну, коли зарплати особливо не зростають, це виглядає як спроба зібрати більше податків, - каже Монін. – Тому я за підвищення мінімальної зарплати, але за зниження податків. У поточній ситуації зростання мінімалки просто штовхатиме залишки бізнесів у тінь.
Є ще одна небезпека, до якої веде підвищення мінімалки – скорочення різниці між мінімальною та середньою зарплатами. Економісти кажуть, що для зростання економіки взагалі і для зростання продуктивності праці, зокрема, ця різниця має збільшуватися. Чим менша різниця між мінімалкою та середньою зарплатою, тим менший стимул у людини ефективно працювати і більше заробляти. Це, у свою чергу, лягає важким тягарем на бізнес і, відповідно, державний бюджет, якщо ми розглядаємо державу як найбільшого роботодавця.
Докладно про це ми тут писали.
Недосяжний «золотий стандарт»
Олексій Кущ вважає, що реально сприяти покращенню матеріального становища зараз могло б не збільшення мінімалки, а збільшення прожиткового мінімуму та мінімальних пенсій. Цей крок, каже експерт, мав би по-справжньому соціально значущий ефект.
– Раніше тарифна сітка бюджетників була прив'язана до мінімальної зарплати, зростання мінімалки призводило до зростання зарплат по всій тарифній сітці, – нагадує Олексій Кущ. – Кілька років тому сітку від мінімалки відв'язали, і зараз вона прив'язана до прожиткового мінімуму для працездатних. В результаті, після підвищення мінімалки зарплати бюджетників не переглядаються.
Треба сказати, що у листі Мінфіну йдеться і про підвищення прожиткового мінімуму. 2024-го прогнозний загальний прожитковий мінімум має становити 2920 грн (на сьогодні він становить 2589 грн), 2025-го – 3183 грн, 2026 року – 3431 грн.
Експерти вважають, що цього замало.
На думку Олексія Куща, для проведення адекватної соціальної політики мінімальна зарплата, прожитковий мінімум та неоподатковуваний дохід громадян мають бути однаковими. Це, можна сказати, золотий стандарт соціальної політики. У нас же мінімалка більш ніж удвічі перевищує прожитковий мінімум та ще й обкладається податками, а неоподатковуваний мінімум становить лише 17 грн.
І ось за таких абсолютно неадекватних неоподатковуваних і прожиткових мінімумів влада надмірно захопилася підвищенням мінімалки. Це дуже зручно: мінімальна зарплата не впливає на жодні виплати, дає можливість збирати більше податків, але при цьому новини про її зростання звучать дуже добре, імітуючи турботу про населення і часом перетворюючись на справжній парад популізму.