Таця для людських сердець. Археологи виявили статую мезоамериканської культури
Таця для людських сердець. Археологи виявили статую мезоамериканської культури

Таця для людських сердець. Археологи виявили статую мезоамериканської культури

Статуї чакмул демонструють значну різноманітність завдяки своїм особливостям, включаючи варіації в орієнтації голів, які можуть бути спрямовані як вправо, так і вліво, а в деяких випадках — вгору.

Дослідники з Національного інституту антропології та історії (INAH) продовжують відкривати сторінки минулого та знаходити неймовірні артефакти, як от скульптуру атланта, що належить до культури мая. Цього разу вони зробили важливе археологічне відкриття у стародавньому місті Пацкуаро, Мексика. Ця знахідка — добре збережена статуя чакмул, характерна форма мезоамериканської скульптури, яка зазвичай показує фігуру, що лежить на спині. Ці скульптури часто асоціюються із зображеннями вбитих воїнів, які несуть підношення бога, пише HeritageDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Походження терміну "чакмул" залишається загадковим, а його авторство приписують Августу Ле Плонжону, який у 1875 році надав цю назву скульптурі, яку він разом із дружиною відкопав у храмі орлів та ягуарів у Чичен-Іці. Ле Плонжон припустив, що "чакмул" з мови юкатеанських мая означало "лапа, швидка, як грім".

Скульптури чакмул часто знаходили по всьому мезоамериканському регіону, від Мічоакану в Мексиці до Сальвадору. Найдавніші відомі приклади цих скульптур можна простежити до 800 і 900 років нашої ери.

Ця статуя виготовлена з базальту і має розміри 90 сантиметрів у довжину і 80 сантиметрів у висоту
Фото: Luis Punzo - INAH Michoacán Centre

Нещодавнє відкриття статуї чакмул у Пацкуаро відбулося під час будівельних робіт, і примітно, що статуя знаходилася в незвичному для неї середовищі, будучи частиною будівельних матеріалів, призначених для розбудови міста.

Ця статуя виготовлена з базальту і має розміри 90 сантиметрів у довжину і 80 сантиметрів у висоту. За попередніми оцінками, статуя, ймовірно, датується пізнім посткласичним періодом, що охоплює період з 1350 по 1521 рік нашої ери.

Представники INAH розповіли про історичне значення цих скульптур, зазначивши, що в культурі майя вони називалися "чакмул" і використовувалися як ритуальний "течкатл" (жертовний вівтар) у доіспанські часи. Піднос, мабуть, призначався для того, щоб на нього клали жертвоприношення (яким, найчастіше, було людське серце).

Раніше Фокус писав про прикрасу для носа, зроблену з людської кістки, яку археологи виявили міста мая Паленке.

А також ми розповідали про загублені сторінки історії. Українські археологи виявили незвичайні поховання й артефакти.

Теги за темою
дослідження
Джерело матеріала
loader
loader