Як Україна може оскаржити заборону агроекспорту в країни ЄС

15 вересня може стати дуже важливим днем для України.

Як очікується, Єврокомісія скасує дію свого мораторію на імпорт української кукурудзи, пшениці, рапсового насіння та соняшникового насіння до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

Втім, щонайменше дві країни, Польща та Угорщина, мають намір в односторонньому порядку продовжити дію заборони.

Про те, що робити Україні у такій ситуації – у колонці партнерки ЮФ Sayenko Kharenko Анжели Махінової Захистити агроекспорт: які можливості є в України для суперечки з ЄС.

Авторка колонки нагадує, що через повномасштабну війну Євросоюз запровадив тимчасову лібералізацію торгівлі, схваливши спочатку Регламент 2022/870, а потім Регламент 2023/1077.

Спочатку фермери Польщі та інших сусідніх країн намагалися фізично зупинити український імпорт, блокуючи пункти пропуску на кордоні тощо.

Однак потім відповідні уряди запровадили індивідуальні заборони імпорту на рівні держав.

Далі питання підняли на рівень Європейської комісії, яка до 15 вересня заборонила імпорт української кукурудзи, пшениці, рапсового та соняшникового насіння до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

Вже зараз зрозуміло, звертає увагу Анжела Махінова, що щонайменше дві з п'яти країн – ініціаторів заборони – не планують її скасовувати і продовжать дію заборон в односторонньому порядку мінімум до кінця року.

Більш того, обговорюється розширення заборони й на низку інших товарів (зокрема, в Угорщині йдеться про перелік у 24 різновиди товарів).

Україна заговорила про можливість ініціювати спір проти ЄС на підставі Угоди про асоціацію у разі продовження дії заборони.

"Заборона імпорту, навіть до п'яти країн, є очевидним порушенням Угоди про асоціацію", – впевнена партнерка ЮФ Sayenko Kharenko Анжела Махінова.

Вона попереджає, що бізнесу вже потрібно дивитися у напрямку ініціювання юридичних механізмів, які б змусили ЄС відмовитися від подальших заборон.

Одним з таких можливих механізмів є ініціювання спору на підставі Угоди про асоціацію, пояснює юристка.

Вона нагадує, що Україна вже має досвід участі у спорі на підставі Угоди про асоціацію (згадаємо спір щодо лісу-кругляка).

Відповідно, процес даної суперечки має рухатися досить швидко.

"Окрім того, заборона імпорту порушує угоди Світової організації торгівлі (СОТ)", – стверджує авторка колонки.

Тим паче, що ініціювання Україною спору або на підставі Угоди про асоціацію, або на підставі Угод СОТ не означає, що нам доведеться пройти увесь спір до кінця, наголошує Махінова.

"Річ у тім, що таке ініціювання може створити додатковий офіційний майданчик для перемовин між Україною та ЄС для пошуку можливого рішення проблеми.

Так, як показує статистика СОТ, близько 20% суперечок вирішуються саме на етапі консультацій", – зазначає юристка.

"Тож українській владі та бізнесу доведеться розпочинати активні наступальні дії…", – резюмує партнерка ЮФ Sayenko Kharenko.

Докладніше – в колонці Анжели Махінової Захистити агроекспорт: які можливості є в України для суперечки з ЄС.