Нащо нашим предкам-мавпам знадобилися гнучкі плечі та лікті: вчені знайшли розгадку

Поворотні плечі та витягнуті лікті, які дозволяють людям діставати до високої полиці чи кидати м’яч, могли спершу розвинутися як природна гальмівна система для наших предків-приматів, пише The Independent з посиланням на дослідження вчених з Дартмутського коледжу в США.

Дослідники порівняли відео та фото, на яких зображено, як шимпанзе та маленькі мавпи мангобеї лазять у дикій природі. Вони звернули увагу на цікавий факт – рухи цих тварин, коли вона лазять по деревах, однакові. Однак коли вони спускаються вниз – рухи зовсім різні. 

Дослідники також вивчили анатомічну структуру рук шимпанзе та мангобеїв. використовуючи колекції скелетів у Гарвардському університеті та Університеті штату Огайо. Вони виявили, що, як і люди, шимпанзе мають неглибоке плече у формі м’яча та гнізда, яке, хоч і легше вивихнути, дозволяє більший діапазон рухів. Крім того, як і люди, вони можуть повністю розгинати руки – завдяки зменшеній довжині кістки позаду ліктя.

Мангобеї та інші мавпи своєю чергою більше схожі на чотириногих тварин. Вони мають глибокі грушоподібні плечові западини та лікті з виступаючим відростком, що робить суглоб схожим на літеру L. Хоча ці суглоби більш стабільні, вони мають набагато більш обмежену гнучкість і діапазон рухів.

Вчені припустили, що така гальмівна система – гнучкі плечі та лікті – що була успадкована від предків – людиноподібних мавп, дозволяла раннім людям, таким як австралопітеки, лазити на дерева вночі для безпеки та спускатися вдень, не боючись ушкоджень.

"Сходження вниз – недооцінений, але неймовірно важливий фактор розбіжностей між анатомічними особливостями мавп та людиноподібних мавп, які зрештою проявляться у людей. Злізти вниз – таке серйозне фізичне випробування, враховуючи розмір мавп і ранніх людей. Тож їхня морфологія відреагувала б на це шляхом природного відбору – через ризик падінь", – каже один з авторів дослідження Люк Фаннін.

Цікаві новини про еволюцію людини

Дослідники виявили, що всі люди на Землі мають частинку неандертальця в своєму ДНК, хоча до цього вважалося, що ми не маємо генетичного зв'язку з цим вимерлим видом доісторичних людей. 

Також вчені з’ясували, що у геномі сучасної людини ДНК неандертальця становить до 4%, ів цьому може критися секрет поганого імунітету.