Свої вкладення чиновники виправдовують майбутніми прибутками, але фірми-переможці тендерів насторожують
Ситуація у лісовій галузі України продовжує залишатися складною, а її стрясають скандали, пов’язані із сумнівними тендерами. Наприклад, раніше ми розповідали про розробку стратегії розвитку ДП "Ліси України" за 14,5 млн грн.
Як виявилося, окрім цього тендеру "Ліси України" хочуть витратити величезну суму на капітальний ремонт та будівництво автошляхів лісогосподарського призначення. Йдеться про 6 тендерів на загальну суму понад 177 млн грн:
- Карпилівське лісове господарство – 41,3 млн грн .;
- Крушинецьке лісове господарство – 50,3 млн грн ;
- Залізницьке лісництво – будівництво автодороги на 23,7 млн. грн.;
- Бущансько-Любомирське лісництво – будівництво автодороги на 32,9 млн. грн.;
- Ізяславське лісництво — будівництво автодороги за 9,8 млн грн;
- Плайське лісництво – будівництво лісової дороги за 20 млн. грн.
Втім, при аукціонах "Ліси України" можуть і заощадити, наприклад, за очікуваної вартості капремонту однієї з ділянок у 7,1 млн грн, знайшлася фірма, яка згодна була зробити його трохи менш ніж за 6,3 млн грн. Щоправда остаточного рішення щодо цього аукціону поки що немає, а може так статися, що й не буде.
Лідери гостендерів
Переможцем одного з аукціонів – на ті самі 6,3 млн грн є ТОВ "Луцькавтодор-сервіс", відоме волинським ЗМІ як один із фаворитів держтендерів у своїй галузі. Причому, часто ці тендери закінчувалися скандалами.
Наприклад, у 2019 році за даними ЗМІ, "Луцькавтодор-сервіс" розіграв тендер на 60 млн грн з фіктивною фірмою, чиє завдання було просто створити видимість конкуренції на аукціоні.
2020-го року у місті Володимирі-Волинському провели тендер на ремонт автодороги по вулиці Незалежності. Спочатку влада планувала виділити на роботи 19,9 млн грн, знайшлися одразу дві фірми, готові зробити це за 15,7 млн грн і 16,3 млн грн, але чиновники всупереч закону, який вимагає вибирати те, що дешевше, визнали переможцем тендеру "Луцькавтодор" -Сервіс". За свої послуги підприємство попросило 18,8 млн. грн. і перемогло.
Загалом, за даними аналітичної системи YouControl, з 2014 року ТОВ "Луцькавтодор-сервіс" заробив на держтендерах 6 млрд 321 млн грн., що робить його одним із фаворитів у освоєнні бюджетних коштів на Волині.
Такі успіхи компанії волинські журналісти пояснюють зв’язками осіб, які можуть бути справжніми власниками. Зараз у фірмі по 50% належить Вадиму Зайцю та Оксані См’ялко.
Але до цього "Луцькавтодор-сервіс" був дочірнім підприємством "Корпорації "ЛАД (Луцькавтодор)", якою керують Юрій Ольховий, колишній голова Служби автомобільних доріг у Волинській області у 2009-2010 роках, та його сват Олександр Сухомлін, колишній заступник міністра економіки України у 2010-2011 роках.
За версією місцевих ЗМІ, саме родичі Ольховий-Сухомлін використовують свій вплив для перемог на тендерах на мільярди гривень.
Переможцем іншого лоту від ДП "Ліси України" стало ТОВ "Вельта-капітал", при початковій ціні 7,1 млн грн воно готове виконати роботу за 6 млн 777 тис. грн.
Втім, ця "економія" виглядає сумнівною, адже ТОВ "Вельта-капітал раз у раз потрапляє на сторінки ЗМІ у зв’язку з підозрою у завищенні цін на свої послуги. Тільки цього року це траплялося вже двічі — при ремонті школи для розміщення переселенців, і теплотраси у тій же Волинській області.
Але це не завадило ТОВ "Вельта-капітал" із 2017 року заробити на держтендерах більше 3 млрд грн.
Будівництво доріг принесе ДП "Ліси України" 180 мільйонів гривень
На державному підприємстві "Ліси України" пояснили необхідність капремонтів та будівництва автошляхів майбутніми доходами від лісозаготівлі.
Як пояснив в. о. генерального директора ДП Юрій Болоховець, кожен кілометр дороги в лісі — це можливість лісозаготівлі деревини з кількох десятків гектарів лісу та тисячі кубометрів товарної продукції. А це, у свою чергу, мільйони гривень, з яких 50% у вигляді податків держпідприємство платить до бюджету.
"Інвестований у кілометр нової лісової дороги в Карпатах та на Поліссі мільйон гривень менше ніж через рік повернеться до бюджету. Протягом кількох років бюджет отримає не менше 5 мільйонів у вигляді сплачених податків. Крім ДП "Ліси України" з додаткової деревини податки платять переробники, експортери. Це ще мільйони гривень із кожного кілометра дороги. Додатковий ресурс — це також дрова, якими заміняємо дефіцитну електрику та газ", — так Юрій Болоховець пояснив необхідність вкладення коштів у лісові автодороги.
Ціна автошляхів — екологічна безпека лісів
За словами експерта ГО "Українська природоохоронна група" Єгора Гриніка, він не має сумнівів у тому, що ці автодороги окупляться, ось тільки ціною їм стане наше майбутнє та екологічна безпека країни.
"У ДП "Ліси України" це зараз один із пріоритетів. Вони багато розповідають, що дороги допоможуть зробити ліси здоровими. Але насправді будь-яку нову дорогу в лісі будують, щоб зрубати раніше недоступні ділянки лісу. І такі дороги безперечно окупляться — за рахунок нашого майбутнього та екологічної безпеки країни. Адже вестимуть вони до залишків старих лісів, які до цього практично ніхто не рубав. Таких лісів в Україні залишилося менше 10%, переважно в Карпатах чи на поліських болотах", — підкреслив експерт у коментарі "Телеграфу".
Він підкреслює, що більшість старих лісів не охороняється державою. При цьому є унікальною природною спадщиною країни, а біорізноманіття цих лісів неможливо відновити після рубок. Замість охорони ми бачимо зараз лише спроби знищити такі ліси.
"Нові лісові дороги — це не абстрактний план на майбутнє, їх активно будують прямо зараз. У Карпатах це взагалі масовий процес. Це є відображенням курсу на збільшення обсягів рубання лісів — за рахунок чого і окупатимуть витрати на будівництво автошляхів, яке торік. анонсував навіть Міністр захисту навколишнього середовища.При цьому ціною такої політики будуть ерозія ґрунтів, гірські селі, забруднення води та повітря, позбавлення можливості заробляти на туризмі, поглинання парникових газів та багато іншого", — резюмував Єгор Грінник.
Невідомо, чи встигне Юрій Болоховець потиснути плоди інвестицій у лісові автошляхи. Адже за контроль за лісовою галуззю вступив народний депутат України Микола Тищенко. Навесні Тищенко вже зумів позбавити Болохівця посади голови Держлісагенства України.
У планах народного обранця, як писав "Телеграф", можливо взяття під контроль Міністерства екології. Щоправда, шансів на це у парламентаря небагато.