Заступниця директора Центру психічного здоров’я та реабілітації Лісова поляна МОЗ України Тетяна Сіренко розповіла, як вчасно розпізнати суїцидальні наміри у ветеранів і як запобігти самогубствам.
– Для більшості ветеранів суїцид – це благання про допомогу, яке часто ніхто не чує. Це важливий меседж до всього суспільства: ми маємо навчитися чути і розпізнавати ці ризики у ветеранів, а також діяти, – пояснює Тетяна Сіренко.
Причини самогубств серед ветеранів:
- проблеми з адаптацією (тут дуже важлива підтримка суспільства);
- непорозуміння в сім’ї, порушення прив’язаностей (наприклад, коли дружина з дітьми за кордоном);
- міжособистісні конфлікти в армії;
- страх відчуження, самоізоляція;
- почуття провини;
- знецінення.
Що робити, коли людина говорить про самогубство
1. Ставте прямі запитання, можете уточнити певні деталі (але не перераховуємо методи самогубства, не підштовхуємо до нових ідей).
2. Не залишайте людину наодинці із самою собою.
3. Співпереживайте, проявляйте емпатію та зацікавленість.
4. Будьте уважні до цієї людини.
5. Складіть план безпеки: поговоріть із людиною, що вона робитиме в разі загострення ситуації, кому вона може зателефонувати.
6. Забезпечте людині доступ до допомоги: розкажіть, що психолог може допомогти, скерувати на консультацію до фахівців.
Якщо людина говорить про самогубство: чого не можна робити
1. Не уникайте її. Якщо ви вже почули про намір людини вчинити суїцид, не можна вдавати, що цього не сталося.
2. Не знецінюйте і не провокуйте. “Та забий, не парся, у тебе руки-ноги на місці”. Або: “Та ти ж вижив, маєш радіти життю”.
3. Залишати сам на сам із проблемами. Ми маємо або підтримати людину самі, або залучити професійну допомогу, групу підтримки, ветеранську спільноту.