Про це йдеться у доповіді правозахисної організації «Кримський процес», повідомляє Укрінформ.
"У 424 випадках суд ухвалив рішення про призначення адміністративного покарання, у 25 – протокол було повернено для усунення порушень, 12 разів засідання було відкладено і до сьогодні поки не відбулося, і ще в 11 випадках справи було припинено", - йдеться у доповіді.
Також, за даними правозахисників, понад 80% від усіх справ про дискредитацію було порушено через пости в соцмережах чи усні висловлювання громадян, і переважну більшість рішень виносили суди по суті автоматично, безпосередньо в день складання протоколу, у закритому режимі та без участі слухачів і преси.
Окремо «Кримський процес» звертає увагу на те, що зі 131 судді, які брали участь у розгляді справ, 69 перебувають у розшуку або можуть бути оголошені у розшук українською владою за підозрою у скоєнні державної зради. Ще 25 суддів було переведено до Криму з регіонів Росії, а отже, здійснюють правосуддя з порушенням міжнародного гуманітарного права.
«Норма статті про дискредитацію армії протягом півтора року все більш активно використовується виключно як інструмент для придушення антивоєнних і проукраїнських настроїв на території Криму», – підкреслили автори доповіді.
Як повідомляв Укрінформ, у березні 2022 року Держдума РФ ухвалила закон про покарання за «фейки» про російських військових - до 15 років за ґратами.
Раніше повідомлялося, що у тимчасово окупованому Криму з березня 2022 року росіяни за «дискредитацію армії РФ» оштрафували не менше 370 осіб на суму понад 12 мільйонів російських рублів.