"Село окупували, з родичів зробили терористів": історія з Донеччини в Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

Світлана Фоменко жила в селі Вільному. Це неподалік від Волновахи. Вона встигла виїхати одразу, як почалася повномасштабна війна, але її близькі сповна відчули, як це — коли в твій дім приходить російський окупант. Свою історію вона довірила Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

У розповіді Світлани дуже багато вдячності людям, віри ЗСУ і любові до Батьківщини. А ще — пам’яті про пережитий страх. Страх за життя найрідніших, із якими довго не було зв’язку.

"Ми з сестрою виїхали після перших вибухів — рятували дітей. А наші батьки, бабуся й дідусь лишилися. Дуже швидко село окупували. Вороги всюди почали проводити обшуки", — говорить Світлана.

Вона — працівниця культури. Із колегами брала участь в етнофестивалях. Так у неї вдома й опинився прапор Молдови. Але російські військові були переконані, що це прапор "Правого сектору".

Згодом близько 40 людей із Вільного російські військові відправили на так звану фільтрацію. Серед них були й рідні Світлани. Їхні будинки зайняли російські військові.

"Коли дідусь прийшов додому і сказав, що "я — хазяїн ", його просто не впустили на поріг. Віддали йому тільки вставні зуби", — розповідає Світлана.

Про українську мову в селі на Донеччині, чи вдалося її близьким виїхати і те, чому дорослих рятують діти, а не навпаки, Світлана розповідає за посиланням.

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею "Голоси Мирних" https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.