Чи відрізняється статус біженця від тимчасового захисту й що потрібно знати українцям: пояснення

Міжнародно-правовий статус "біженець" можуть отримати люди, які через побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, політичних поглядів, громадянства, приналежності до певної соціальної групи перебувають за межами своєї країни й неспроможні користуватися її захистом. Щодо українців, які опинилися за межами України у зв'язку з повномасштабною війною, то вони можуть набути статусу тимчасового захисту.

Термінологію пояснила голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко на своїй сторінці у Facebook. Простими словами, біженцю необхідний захист від держави, з якої він втік.

"Не тому що розпочалася війна й ти шукаєш безпечного місця для себе, щоб просто жити, а тому, що ти шукаєш прихистку в іншій країні, бо твоя держава тебе переслідує", – пояснила очільниця ДМС.

У ширшому розумінні біженство справді сприймається як явище, що описує людей, змушених покинути дім і шукати захисту в безпечнішому місці.

Однак не можна прирівняти міжнародно-правове значення статусу "біженець" та відчуття, викликані словом "біженець", підкреслила Науменко.

Для набуття статусу "біженець" громадянин повинен надати докази того, що він є жертвою переслідувань. Відповідні відомства проводять тривалі перевірки всіх обставин, застосовується зокрема й індивідуальний підхід.

"Той, хто отримує статус біженця, "боїться своєї держави", "боїться переслідувань своєю державою" і не може повертатися до своєї країни жодним чином, навіть на короткий строк.

І ось коли людина отримає міжнародний захист у вигляді статусу біженця, держава розпочинає її інтеграцію у своє суспільство. Отриманий статус біженця – безстроковий", – пояснила Науменко.

Як зазначила вона, у розумінні міжнародного права українці, які через війну поїхали до іншої країни, не біженці.

Там вони можуть отримати тимчасовий захист, термінову допомогу, наприклад, фінансову, освітню, соціальну, медичну. Але про довготривалу інтеграцію в суспільство іноземної країни для отримання її громадянства не йдеться.

"Ось чому не може бути програм довготривалої інтеграції для тих, хто отримав тимчасовий захист", –е підсумувала глава відомства.

Як писав OBOZREVATEL:

– За даними на вересень, кількість українців у Німеччині за рік зросла більше ніж на 400 тисяч осіб. При цьому кількість наших громадян у Польщі за цей період скоротилася на 350 тисяч.

– Про те, чому українські переселенці їдуть із Польщі до ФРН, можна почитати в нашому матеріалі за посиланням.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!