Вкрадене майбутнє: Росія депортувала тисячі дітей з України і у спецтаборах змінює їхню свідомість, створюючи антиукраїнців
Вкрадене майбутнє: Росія депортувала тисячі дітей з України і у спецтаборах змінює їхню свідомість, створюючи антиукраїнців

Вкрадене майбутнє: Росія депортувала тисячі дітей з України і у спецтаборах змінює їхню свідомість, створюючи антиукраїнців

Після повномасштабного вторгнення Російська Федерація вчинила багато військових злочинів на території України. Один з них – примусове переселення тисяч українських дітей віком від чотирьох місяців до 17 років з тимчасово окупованих територій до РФ.

Те, що робить Росія нічим не відрізняється від вивезення німцями до Німеччини тисяч польських дітей у рамках "програми германізації" за часів Другої світової війни.

Викрадення дітей входить до затвердженого ООН списку із шести серйозних порушень щодо дітей під час збройних конфліктів. Крім того, згідно з міжнародними документами, насильницьке переміщення дітей є однією з ознак геноциду.

Про те як Росія викрала тисячі дітей та складний шлях їх повернення до України – у матеріалі OBOZREVATEL.

Точну кількість встановити складно

Практика незаконної депортації українських дітей до Росії розпочалася ще до повномасштабного вторгнення РФ. Але після 24 лютого 2022 року цей процес значно активізувався. На сьогоднішній день складно визначити реальні масштаби насильницьких переміщень, кількість вивезених українських дітей та місця їхнього перебування в Росії.

За інформацією, яку OBOZREVATEL надав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, нині за офіційними даними депортованими або примусово переміщеними вважаються 19 546 дітей. Ці дані верифіковані. Наразі точну кількість встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України. На даний час Україні вдалося повернути 386 депортованих або примусово переміщених дітей.

"Але кількість повернутих значно більша й ми повинні враховувати тих дітей й громадян, які самостійно повертаються з ТОТ", – зазначає Дмитро Лубінець.

У Росії ж заявили, що "врятували" з України 700 тисяч дітей за кілька останніх років. Таку заяву зробив голова Міжнародного комітету Ради Федерації Григорій Карасін.

Ідеологи процесу викрадення та "перевиховання"

Парламентська асамблея Ради Європи опублікувала звіт стосовно незаконної депортації українських дітей до РФ. Основний висновок документу – там їх піддають "незаконній "фільтрації" або, в деяких випадках, катуванням і жорстокому поводженню".

Багато вивезених з України дітей незаконно передаються до прийомних родин, їх поміщають у дитячі будинки або застосовують до них прийоми "русифікації". Також маленьких українців поміщають у "табори перевиховання" та піддають інформаційному зомбуванню. Факти депортації російською владою дітей з України та їхня насильницька "русифікація" є елементами злочину геноциду. Діти мають бути невідкладно повернені їх рідним, а особи, які вчинили ці злочини, мають бути притягнуті до відповідальності – зазначають у ПАРЄ.

При цьому відповідно до Женевської конвенції 1948 року насильницьке переміщення дітей та зміна їхнього громадянства чи громадянського статусу вважається воєнним злочином.

Викрадення українських дітей санкціоновано у Росії на найвищому рівні. Воно відбувається під виглядом реалізації програми дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Зокрема, в рамках цієї програми до Росії депортували вихованців дитячих будинків в Україні, а також дітей, які осиротіли або розлучені зі своїми батьками внаслідок війни.

Ті, хто допомагає Львовій-Бєловій вивезти дітей до РФ, дають їм громадянство та нові імена в рамках схеми лікування хворих, що робить пошуки та повернення неповнолітніх практично неможливими. Згідно зі звітом, уряд керує великомасштабною мережею таборів в окупованому Криму та Росії для розміщення та "обробки" дітей".

Дослідниками з Єльської лабораторії гуманітарних досліджень встановлено місцеперебування щонайменше 43 об'єктів на тимчасово окупованих територіях України та в Росії, де проходять "етнічні чистки", проте насправді їх може бути набагато більше. На думку експертів, вони служать для "перевиховання" молодих людей з українських сімей, щоб нав'язати їм проросійські погляди. На кожному етапі діти зазнають інформаційного зомбування, коли їм кажуть, що їх покинули батьки.

Найактивнішою фігурою, причетною до депортації та протизаконного усиновлення росіянами українських дітей, є Львова-Бєлова. Вона сама всиновила 15-річного українського підлітка, викраденого у Маріуполі. Як написала дитяча омбудсмен РФ, вкрадений нею хлопчик "прагнув повернутися в Україну", але тепер цінує свій "новий дім".

Журналісти наводять історії українських сімей, дітей яких було викрадено. Наприклад, Тетяна Влайко з Херсона у вересні була змушена відправити свою 11-річну дочку Лілю на два тижні до табору на території окупованого РФ Криму. Спочатку дівчинка розповідала, що дітей змушують розмовляти виключно російською мовою та щодня співати гімн РФ. Після того зв'язок з дитиною жінка втратила: їй заявили, що Лілю перевели до іншого табору. Де знаходиться її дочка, Влайко не знала довгих 4 місяці, доки не вирушила до Криму сама.

Подібна історія трапилася і з 44-річною Людмилою Мотичак та її 15-річною дочкою Анастасією. Дівчинка зі сльозами розповідала про жахливі умови в таборі, а потім перестала виходити на зв'язок.

Сценаріїв викрадення багато

На прикладі історій кількох дітей радник – уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук розповіла про п’ять сценаріїв вивезення українськиї дітей. Перший – коли росіяни примусово переміщують дітей після вбивства їхніх батьків. Другий сценарій – дітей вилучають безпосередньо з родини. Третій – розділення дітей і батьків під час фільтрації. Четвертий сценарій – створення непридатних для життя умов і пропозиція передати дітей на оздоровлення та відпочинок. І п'ятий – вивезення дитячих закладів у повному складі.

"Маємо зробити все від нас залежне, щоб урятувати українських дітей, бо завтра таке може статися з будь-якою дитиною з будь-якої країни світу! І сьогодні кожен із вас може й має вирішити, що він особисто може зробити для допомоги українським дітям, а отже, дітям світу", – заявила Дар’я Герасимчук.

В установах, куди потрапляли діти, їх піддавали "перевихованню", яке полягало в "просуванні культурних, історичних, соціальних і патріотичних повідомлень чи ідей, які є політичними інтересами Росії". Якщо діти навчалися, то за російською шкільною програмою, також вони їздили на "патріотичні" екскурсії, слухали лекції російських ветеранів. Це відбувалося у 32 таборах із 41, згаданих у звіті. У деяких таборах (наприклад, у Чечні), окрім іншого, проходила військова підготовка.

"Це — геноцидна політика. Росіяни прагнуть знищити, зламати дітей тут, на території України, що і роблять – вони вбивають, завдають важких поранень, вчиняють сексуальне насилля над дітьми, психологічне насилля, тобто ламають, знищують майбутнє української нації тут. Друге завдання — викрасти українських дітей, щоб поповнити власну націю", – зазначила дитячий омбудсмен у інтерв’ю ЗМІ.

За її словами, часто викрадених українських дітей у РФ відправляють до кадетських корпусів або влаштовують інші уроки мілітаризації, щоб згодом вони поповнювали лави російської армії.

Ордер для Путіна

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав міжнародні ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна. Крім нього, затримати й притягнути до відповідальності за злочини проти України суд дозволив російську уповноважену з прав дитини Марію Львову-Бєлову.

"Володимир Путін, президент Російської Федерації, імовірно, несе відповідальність за воєнний злочин незаконної депортації населення (дітей) та незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України на територію Російської Федерації... Злочини, ймовірно, були скоєні на окупованій території України щонайменше з 24 лютого 2022 р. Є розумні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезгадані злочини, за скоєння діянь безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших осіб та за його нездатність належним чином контролювати цивільних та військових підлеглих, які вчинили дії", – обґрунтували рішення в МКС.

Львова-Бєлова ж "несе індивідуальну кримінальну відповідальність за зазначені злочини, за вчинення діянь безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших".

"Знаходячись там (в Україні. – Ред), я відвідав один із дитячих будинків, з якого імовірно були взяті діти, недалеко від нинішньої лінії фронту. Розповіді тих, хто піклувався про цих дітей, та їх побоювання з приводу того, що з ними стало, наголошували на необхідності невідкладних дій", – заявив прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан.

Карім Хан спростував заяви про те, що Росія нібито займалася в Україні не викраденням дітей, а їхньою "гуманітарною евакуацією". Саме так у Росії намагалися виправдати скоєння тяжкого міжнародного злочину, в якому підозрюють президента РФ Володимира Путіна та уповноважену президента РФ з прав дитини Марію Львову-Бєлову. Суд має достатньо доказів скоєння посадовцями РФ тяжкого міжнародного злочину.

Водночас він запропонував Росії довести, що заяви щодо турботи про дітей бодай трохи відповідають дійсності – і повернути викрадених неповнолітніх українців додому, в Україну. На жаль, Росія так і не дослухалась до цих закликів.

У Росії дітей залякують

Кожна історія дитини, яку депортували до Росії, – індивідуальна. Проте те, що відбувається з дітьми на території ворожої країни, ми дізнаємося з їхніх свідчень, – повідомляє Дмитро Лубінець.

За його словами, діти розповідають про психологічний тиск і неналежні умови перебування. Зокрема, з їх слів, їм погрожували відправити в інтернати, говорили, що від них відмовилися батьки, що деяких українських міст вже зовсім не існує, що винна у цій війні Україна, а не Росія. Такий тиск на дітей створюють з метою просування культурних, історичних, соціальних і патріотичних ідей, тобто тих, які слугують російським пропагандистським інтересам. РФ цілеспрямовано здійснює "перевиховання" українських дітей.

"Нещодавно під час поїздки до Гааги до української делегації доєдналося шість депортованих дітей, яких повернули в Україну. У Гаазі вони розповіли міжнародній спільноті свої історії. Так, 11-річний Ілля втратив маму в Маріуполі у 2022 році. Вона загинула через поранення, яке отримала внаслідок обстрілу міста росіянами. Окупанти ж забрали хлопчика у лікарню до Донецька та обіцяли знайти нову родину в Росії, заборонивши спілкуватися з його рідною бабусею.

Інший хлопчик з делегації, 12-річний Саша розповів, що навесні 2022-го його розлучили з мамою у Маріуполі, а під час обстрілу його поранили в око. Наразі хлопчик ще досі шукає свою маму. І таких історій на сьогодні сотні", – зазначає Дмитро Лубінець.

Cвіт та Україна намагають повернути дітей, але поки це дуже важко

За словами уповноваженого ВРУ з прав людини, Україна працює у напрямку повернення дітей. Результат є, і він помітний, хоча основне завдання – повернути всіх.

Також Україна залучає міжнародних партнерів до реалізації Четвертого пункту Формули Миру Президента Україна. Цілі якого – повернення всіх депортованих дітей додому.

"Водночас наразі ми не маємо конкретних успішних кейсів у поверненні дітей у співпраці зі світовими гуманітарними організаціями. Але я хочу виділити кількох міжнародних партнерів, які нам справді допомагають.

По-перше, це благодійний фонд Orphans Feeding Foundation. За час повномасштабного вторгнення Росії на територію України фонд веде активну волонтерську діяльність, поставляючи їжу для цивільних на лінії зіткнення, одяг, генератори, медикаменти для дітей-сиріт. А зараз ми працюємо зі співзасновницею організації Маріам Ламберт над поверненням дітей та привернення уваги світової спільноти до теми депортації українських дітей.

По-друге, NGO Heroiam Slava. Це благодійна організація заснована в Естонії та спрямовує свою діяльність на допомогу Україні. А Мерило Яніка, засновниця фонду, ще з 2015 року займається допомогою українським біженцям, дітям і молоді через різні соціальні ініціативи.

Також хочу наголосити про нашу співпрацю з UNICEF. Це надійні партнери, які підтримують Україну. Ми маємо успішні кейси взаємодії щодо допомоги тим дітям, які повернулися в Україну", – підкреслює Дмитро Лубінець.

Джерело матеріала
loader
loader