Навіть не скористались: в США втратив чинність закон про лендліз для України

Американський закон про лендліз для України перестав працювати з 1 жовтня 2023 року.

Закон США про лендліз для України, який був схвалений у травні минулого року, мав термін дії з 1 жовтня 2022 по 30 вересня 2023 року.

За минулий рік Україна жодного разу не скористалась лендлізом, але це був важливий запасний план для української армії на випадок, якщо підтримка з боку партнерів України дасть збій. Крім того, наявність лендлізу свідчила про стратегічні наміри підтримки офіційного Києва з боку Сполучених Штатів.

Що означає втрата чинності цього законодавчого акту з боку США, які є альтернативи для України та чи може бути він наново проголосований – читайте в матеріалі на Фактах ICTV.

Чому Україна не користувалась лендлізом та як отримувала допомогу від США

Ініціатива Сполучених Штатів щодо лендлізу надавала можливість позичати Україні військову техніку, зброю, боєприпаси та інше обладнання чи ресурси. Такі дії означали б, що після війни Україні було б необхідно або повертати кошти за використану (втрачену чи пошкоджену) техніку, або повертати те, що було взяти в борг.

Втім, за рік, що минув, Київ жодного разу не використовував цей механізм.

Своєю чергою Сполучені Штати продовжували надавати Україні військову допомогу за допомогою трьох існуючих програм:

• Ініціатива сприяння безпеці України (USAI);
• зовнішнє військове фінансування (FMF);
• повноваження президента США зі скорочення запасів зброї задля допомоги Україні (PDA).

За допомогою цих програм можна надавати зброю зі складів армії США або купувати нову від національного оборонно-промислового комплексу.

Лендліз – на чорний день

Для України протягом року лендліз слугував би як резервний інструмент, якщо не вистачало б коштів у програмах підтримки або якщо було б потрібно більше зброї. Неодноразово з боку Вашингтона чи Києва звучали заяви, що лендліз є “запасним інструментом”.

Згідно із законом про лендліз, Україна не мала б заздалегідь платити за поставки техніки та озброєння, а нашій державі надавалася б відстрочка.

Як приклад, ця ініціатива могла би використовуватися тоді, коли Конгрес не надавав би кошти через існуючі програми, але це не відбулося.

Загалом, пакет лендлізу передбачав додаткові $40 млрд на допомогу Україні, якщо інших ресурсів не буде вистачати.

Тепер США підпишуть новий лендліз?

Не зовсім. Ще влітку цього року посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова казала, що наразі українська влада працює з американськими конгресменами щодо того, щоб продовжити дію закону про лендліз.

Разом з тим, проблема продовження лендлізу пов’язана із тим, що наразі у Сполучених Штатах триває передвиборчий період, який не закінчиться до листопада 2024 року, поки не відбудеться переобрання глави Білого дому.

Саме на тлі виборів між республіканцями та демократами у Конгресі США виникли суперечки щодо ухвалення федерального бюджету, що ледве не призвело до шатдауну, а згодом – до першої в історії відставки спікера Палати представників Конгресу Кевіна Маккарті.

Оскільки офіційним Вашингтоном наразі не було узгоджено федеральний бюджет США, а посаду спікера Палати представників обіймає конгресмен, якого не обирали двопартійним голосуванням, то казати про допомогу Україні від Конгресу, чи, ба більше, продовження лендлізу – не варто.

Про те, як наразі відбуватиметься допомога Україні з боку Сполучених Штатів Факти ICTV писали в окремому матеріалі.

Втім це не означає, що закон про лендліз буде скасовано назавжди. Так, наприклад, президент США Джо Байден вже заявляв, що підтримка України з боку Америки буде продовжуватись попри суперечки в Конгресі.