Ізраїль перебуває у стані війни 75 років, тому обмежений у можливостях військової співпраці з Україною
Півтора тижні тому Ізраїль зазнав однієї з найжорстокіших терористичних атак за свою новітню історію. Бойовики угруповання ХАМАС з території Сектору Газа випустили тисячі ракет по ізраїльських містах, проникли на територію країни, скоїли численні вбивства та взяли у заручники 126 чоловік.
Ізраїль відреагував жорстко та миттєво: в країні був оголошений стан війни, а Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) почала безкомпромісно знищувати осередки бойовиків в Секторі Газа. Було заявлено про плани повної ліквідації терористичної інфраструктури.
Яка зараз ситуація з безпекою в Ізраїлі, в чому цей конфлікт схожий на війну в Україні, та яка роль росії та Ірану в провокаціях на Близькому Сході? На ці запитання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів Надзвичайний та Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні пан Міхаель Бродський.
– В Ізраїлі оголошено воєнний стан. Ми розуміємо, що це означає в Україні, а як це відбувається в Ізраїлі? Як змінюється життя суспільства? Це миттєва мобілізація, переорієнтація економіки?
– Здебільшого це стосується компенсацій громадянам і власникам бізнесу, які постраждають від воєнних дій. Мобілізація проводиться, виходячи із ситуації. Для цього не потрібно оголошувати воєнний стан. В Ізраїлі можна проводити мобілізацію у разі потреби. Її провели та мобілізовано понад 300 тисяч резервістів. На звичайне життя саме по собі оголошення війни не впливає, але той факт, що в Ізраїлі почалася війна, це впливає на всіх. Звичайний перебіг життя порушений і люди, звісно, шоковані тим, що сталося.
– А ситуація з безпекою як змінюється? Комендантська година, наприклад?
– Ні, комендантська година не вводилася в Ізраїлі. Не було такої потреби. В Ізраїлі війна триває з першого дня, вона не закінчувалася ні на секунду і у нас діє досі надзвичайний стан, який дає великі повноваження уряду діяти у разі потреби на свій розсуд. Тому оголошення воєнного стану – це технічний момент. Це більше стосується економічної сторони та менше стосується питань безпеки. У питаннях безпеки Ізраїль завжди перебуває у ситуації готовності до різних викликів: терору, війни. Ми, на жаль, щодня стикаємось із терором. Тож це все не нова ситуація для нас.
– Ви кажете, що воєнний стан більше стосується економічної сторони. Що ви маєте на увазі?
– Це стосується компенсації переважно тим, хто постраждав внаслідок терору, обстрілів. Або це постраждало майно, або бізнес або люди, які були змушені тимчасово переїхати зі своїх будинків, втратили джерела прибутку і таке інше. Це регулюється законом Ізраїлю: у разі оголошення воєнного стану вони можуть одержувати компенсацію від держави.
– Перші особи Ізраїлю раніше казали, що основною метою зараз є знищення терористичної інфраструктури в Секторі Газа і не виключена наземна операція. Чи є перспектива взяття під контроль Сектору Газа? Чи все до цього йде?
– Це не можна виключати. Я не знаю, які будуть оперативні завдання, оперативні цілі, але не можна виключати, що як спосіб знищити ХАМАС у Секторі Газа потрібно буде взяти під контроль весь сектор. Але це лише одна з можливостей. Напевно, розглядаються й інші.
– Я правильно я розумію, що стратегічна мета Ізраїлю зараз – раз і назавжди вирішити питання із Сектором Газа?
– Мета – ліквідувати інфраструктуру ХАМАСу в Секторі Газа та унеможливити повторення подій, що сталися в останні дні.
– В одному з інтерв'ю ви казали, що російсько-українська війна та війна Ізраїлю з терористами ХАМАС одночасно схожі, але й мають відмінності. У чому схожість і відмінності на вашу думку?
– Є справді багато схожого. Насамперед – ефект несподіванки, який мав місце і в Україні, коли багато хто не був готовий до такого розвитку подій і не уявляв, що таке взагалі можливо. І в Ізраїлі, безумовно, терористам вдалося досягти ефекту несподіванки. Потім ми дамо відповіді на всі запитання: чому це сталося і як це сталося, але це схожий момент. Крім того, коли ми бачимо кадри руйнувань і загибелі цивільного населення: дітей та жінок, це теж все схоже.
Але головна відмінність нашої і вашої ситуації полягає в тому, що ви воюєте з ядерною країною, а ми воюємо з добре підготовленими озброєними терористичними формуваннями. Ми не воюємо з державами. У минулому Ізраїль мав війни з арабськими країнами, але сьогодні наш противник — це терористичні формування, які підтримує Іран і низка інших країн.
Ще одне спільне, що нас об'єднує сьогодні, це питання Ірану, який впливає на ситуацію у нас, і який багато років підтримував терористів, фінансував їх, постачав зброю. І в Україні також є іранська зброя: дрони, які використовують проти українців.
– А чи є інформація, що ХАМАС використовує російську зброю під час цього нападу?
– Ні, поки такої інформації нема. Усі питання обговорюватимуть і відповіді на них буде надано, але не на цьому етапі. Зараз ми безпосередньо зайняті операцією в Газі.
– Щодо ролі Ірану. Наскільки вона суттєва у нападі терористів ХАМАСу?
– Іран зацікавлений у регіональній війні. Ірану дуже не подобався процес зближення Ізраїлю з арабськими країнами, насамперед із Саудівською Аравією. Й Іран довгі роки підтримував терор, фінансував терористичні організації, постачав їм зброю і стояв за спробами терактів проти ізраїльських та єврейських цілей, не лише на Близькому Сході, а й у різних країнах. Тому зрозуміло, що Іран має безпосередній стосунок до того, що сталося.
– Співпраця Ірану з росією у військовій сфері. Які можуть механізми, щоб її припинити? Адже це в інтересах України та Ізраїлю.
– Ми задовго до початку цієї війни казали, що нас дуже непокоїть військова співпраця Ірану та росії. Ми це обговорювали з багатьма країнами, зокрема з Україною. У нас є канали зв'язку з Києвом, якими це питання теж обговорювалося. І зараз одна зі спільних цілей Ізраїлю, України та багатьох інших країн, спробувати ефективно нейтралізувати Іран, не давши йому можливості підтримувати терор і позбавити його можливості постачати зброю терористам, впливати та дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході і в інших країнах.
– Як ця нейтралізація може практично виглядати? Більш жорсткі санкції чи що це може бути?
– Санкції це лише один зі шляхів, але, безумовно, потрібні ще більші санкції. Потрібно обмежити фінансові можливості Тегерана, обмежити експорт природних ресурсів з Ірану та можливість використовувати доходи від цього експорту на озброєння терористів. Ми зробимо все, щоб не допустити перетворення Ірану на ядерну державу. Це теж дуже важливе питання, бо може кардинально змінити розстановку сил на Близькому Сході. Якщо Іран стане ядерною державою, це не на користь ні Ізраїлю, ні Україні, ні багатьом іншим, зокрема, арабським країнам.
– Існує думка, що ця атака терористів спровокована тим, щоб Ізраїль не підписав угоду із Саудівською Аравією. Ви погоджуєтесь з цим?
– Ми вважаємо, що так і є. Це одна із причин, чому ця атака відбулася саме зараз. Дійсно, готувалося підписання угоди про встановлення дипломатичних відносин з Саудівською Аравією, а це одна з найвпливовіших країн арабського світу. І Ірану було дуже невигідно, щоб це сталося, адже це означало б зміну реалій на Близькому Сході: визнання Ізраїлю, визнання права Ізраїлю на існування з боку найважливішої арабської країни. Звісно, Ірану це вкрай не подобалося. І одна із цілей цього терористичного нападу – зірвати підписання такої угоди.
– Ще на початку вересня лунали заяви керівництва Моссаду, що росія може передати Ірану зброю для знищення Ізраїлю. Про яку зброю йдеться? І що Іран уже отримав від росії?
– Я думаю, що будь-яка передана Ірану зброя може потрапити до рук терористів і бути повернута проти мирних громадян. Тому Ізраїль завжди виступав проти будь-якої зброї, щоб вона потрапляла до рук Ірану. Звісно, наша головна турбота – про іранську ядерну програму. І ми знаємо, що Іран прагне створення ядерної зброї. Для нас це "червона лінія", яку ми не дамо Ірану перейти. Ядерний Іран – це загроза існуванню Ізраїлю. Та й не лише Ізраїлю, а взагалі західній цивілізації. Тому будь-яка співпраця в цій галузі, будь-яка військова співпраця з Іраном у нас викликає колосальні побоювання і, звичайно, ми не сидітимемо склавши руки.
– Наразі є інформація про атаки на Ізраїль з боку Лівану та Сирії. Як оцінюється небезпека від цих країн? Чи існує можливість, що вони значно активізуються та активно виступатимуть на боці ХАМАС?
– Головна небезпека для нас – вступ "Хезболли" у війну. Це численне добре озброєне терористичне угруповання, яке також підтримується Іраном. І ми зробимо все, щоб цього не сталося. Ми відповідаємо на будь-які провокації та відповідаємо негайно. І не лише ми. Американці передали дипломатичними каналами меседж про те, що вступ у війну "Хезболли" чи якихось держав закінчиться для них дуже погано. Їм доведеться дуже високу ціну за це сплатити. І як демонстрація – це направлення американського авіаносця до Середземного моря. Я думаю, що це дуже промовиста демонстрація того, що США підтримає Ізраїль у разі вступу "Хезболли" у війну. І ми дуже сподіваємося: якщо ще у "Хезболли" залишився здоровий глузд або у керівництва Сирії та Лівану, то вони не зроблять цього кроку.
– Про допомогу США. В Україні багато хто говорить про те, що нам потрібна така ж модель взаємовідносин у сфері безпеки, як у США та Ізраїлю. Як США зараз допомагають Ізраїлю? Це гроші, зброя?
– Це насамперед ракети для системи "Залізний купол", яких не було в достатній кількості в Ізраїлі. І вони були направлені зі Сполучених Штатів. Так, це військова, технічна допомога. І американці обіцяли нам, що всі наші прохання щодо технічної допомоги виконуватимуть. Але ми перебуваємо у схожій ситуації. Україна теж розраховує на американську допомогу й отримує американську допомогу, дуже велику.
Але це не якийсь автоматичний механізм, який вводиться у дію. Це просто домовленості та стратегічні партнерські відносини між двома країнами.
– З перших днів широкомасштабного вторгнення росії в Україну, Ізраїль підтримав Україну та засудив рф. Проте в українському суспільстві склалася така думка, що Ізраїль міг би й активніше допомагати Києву. Як прокоментуєте?
– Думаю, що сьогодні на багато запитань, які порушувалися тоді, зараз дано відповідь. Наприклад, питання, чому Ізраїль не дає "Залізний купол" Україні. Я пам'ятаю, що на початку війни багато про це говорили. Думаю, що наразі всім в Україні зрозуміло, чому. Тому що "Залізний купол" потрібен нам. Він боронить наших громадян. На жаль, зайвих установок ми не мали ні тоді, ні зараз.
Ізраїль перебуває у постійному стані війни вже 75 років, тому ми обмежені в наших можливостях щодо військової співпраці з Україною. Але з першого дня війни ми були на боці України, ми підтримали Україну, постачали гуманітарну допомогу і в міру можливостей продовжуватимемо це робити.