Як та чим посилюють "залізний купол" над Києвом і і чи буде цього року головна ялинка: інтерв’ю з керівником КМВА Сергієм Попком
Як та чим посилюють "залізний купол" над Києвом і і чи буде цього року головна ялинка: інтерв’ю з керівником КМВА Сергієм Попком

Як та чим посилюють "залізний купол" над Києвом і і чи буде цього року головна ялинка: інтерв’ю з керівником КМВА Сергієм Попком

За словами Сергія Попка, навколо Києва створено декілька рубежів оборони протяжністю близько тисячі кілометрів.

Київпереживає другу складну осінь в умовах війни. Рік тому (21жовтня) Київську міську військову адміністрацію очолив Сергій Попко, саме у розпал масованих ракетних ударів ворога по Києву. Керівник КМВА розповів сайту ТСН.ua, про найскладніші моменти роботи в умовах війни, як місто готується до можливих ракетних ударів зараз, яка ситуація з укриттями та обороною міста у разі повторного наступу окупантів на Київ.

Ви вже рік на посаді керівника КМВА. Яким видався для Вас особисто цей рік війни? З якими найважчими викликами доводилося зіштовхнутися?

Минулі 12 місяців були складними. Для всіх, не тільки для мене особисто. Для Сил Оброни, для влади, для цивільних. За цей рік ми зіштовхнулися з новими викликами, які жодна країна, ніколи в історії не мала.

Таких атак не зазнавало жодне місто у світі

Якщо говорити окремо про Київ — то це, в першу чергу, масовані повітряні атаки та їхні наслідки. Столиця пережила безпрецедентну кількість ударів дронами та крилатими, балістичними, аеробалістичними ракетами. Ворог постійно шукав нові тактичні прийоми: наносив удари з різних напрямків, запускав ракети і БпЛА "Shahed" групами і хвилями, застосовував комбіновані атаки одночасно дронами і ракетами різних типів. Такої кількості масованих нальотів із застосуванням такого сучасного і потужного озброєння не знало жодне місто в історії воєн.

Рашисти робили все можливе аби знищити якомога більше цивільного населення — як прямими влучаннями в будинки, так і шляхом гуманітарної катастрофи — позбавити киян води, світла, тепла. Не дивлячись на справжню повітряну навалу на столицю, сили і засоби протиповітряної оборони Повітряних Сил (зенітно-ракетні комплекси, винищувальна авіація) мобільні вогневі групи Сухопутних військ та інших складових Сил Оборони знищили переважну більшість цілей. 

На жаль, збити усі нереально. Не існує поки таких систем. Навіть такий розпіарений "Залізний купол" в Ізраїлі, як ми бачимо, не може на 100% захистити свою територію від ракетних ударів. Так, у нас теж були "прильоти". І їхні наслідки були дуже болючими. Практично 63% енергетичних потужностей міста було пошкоджено. Київ був змушений перейти на аварійний режим подачі електроенергії. Годинами кияни сиділи без світла, інколи без води. Діти не ходили в школи і садочки. Припинив рух електротранспорт, навіть метро доводилося зупинити на тривалий час. Виникли проблеми із зв’язком. На вулицях не було світла. Економили енергію на чому тільки могли аби давати хоч і по графіках, але давати людям.

Титанічним зусиллями енергетиків, комунальників, аварійних бригад, ДСНС, військових тощо вдалося уникнути тотального блекату столиці. Так, по графіку, але люди були із світлом, водою, а в батареях було тепло. Хоча ми були готові і до гірших сценаріїв. Зокрема вдалося оперативно, по всьому місту розгорнути "Пункти Незламності". Закупили генератори для найголовніших соціальних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури,  зокрема лікарень, шпиталів, пологових будинків тощо. Складно було, але вважаю, що виклик тієї зими ми подолали. 

Перший у світі фізичний захист енергооб’єктів

Минулої осені ваше призначення співпало з масованими ракетними ударами по Києву. Як місто готується до можливих ударів ворога по енергетичній інфраструктурі міста цієї осені?

Так, всі розуміють, що ворог лише тимчасово залишав Київ у спокої. Столиця України була, є і буде однією з пріоритетних цілей агресора. Тому варто бути готовими до будь-яких сценаріїв. Зокрема, я розумію, що тема ймовірних нових ударів по енергетичному сектору міста неабияк хвилює киян.

Як я вже казав, минулої зими ворог пошкодив дві третини енергетичних потужностей міста. Весь теплий період цього року енергетики, комунальники, будівельники працювали над відновленням та захистом об’єктів. Минула зима принесла нам окрім лиха й досвід. Тисячі спеціалістів працювали 24/7, щоб підготувати понівечену енергосистему до нинішнього опалювального сезону. 

Як зазначає "Укренерго", магістральні мережі готові передавати зимові збільшені обсяги електроенергії. Були вибудувані споруди фізичного захисту енергообʼєктів (вперше у світі). Підготовлені схеми резервного живлення та варіанти подолання можливих наслідків (також вперше в світі). Крім того Київ отримав суттєву допомогу від закордонних партнерів. Енергетичне обладнання, трубопроводи тепломереж, генератори нам надали USAID, генератори для артезіанських свердловин забезпечили UNICEF.

Колосальну допомогу Київ продовжує отримувати від міст побратимів - Праги, Парижу, Мюнхену, Риги, Будапешту, Барселони, Гамбургу, Оденсе, Тампере. Пророблено багато роботи. Але наша найголовніша сила не в обладнанні, а в єдності. Лише консолідація зусиль вcix — ЗСУ в особі сил протиповітряної оборони, влади, енергетиків, комунальних служб та кожного киянина допоможе зруйнувати наміри ворога цієї зими! 

Оборона Києва: загроза не зникла

Наскільки зараз посилена оборона Києва у випадку повторного наступу ворога? І чи можлива така загроза з північного напрямку?

Війна триває. І триває вона на всій території України. Не тільки на лінії боєзіткнення. Досвід початку повномасштабного вторгнення довів, що небезпека може виникнути з будь-якого напряму. І, зокрема, з північного. Розвідка уважно слідкує за силами і засобами противника. 

Зокрема, ми знаємо, що в республіці Білорусь відбувається черговий етап перевірки бойової готовності їхніх збройних сил. Крім того, ворог тримає в прилеглих до кордону областях контингент військ аби завадити нам перекидати наші сили на фронт - на південь та схід.

Крім того, противник активно зводить інженерні та мінні загородження. Проте ударних угрупувань, які б несли зараз загрозу повторного наступу рашистів з півночі розвідка не фіксує. Але це не привід розслаблятися. Тому, відповідно, на певних напрямках ми підсилюємо пильність наших прикордонних нарядів.

Також утримуємо у готовності до адекватного реагування необхідні сили та засоби, яких станом на зараз достатньо для виконання цих завдань. Також ми постійно вдосконалюємо нашу оборону з північного напрямку. Тому угрупування сил і засобів оборони міста Києва у взаємодії з Київською міською військовою адміністрацією, систематично проводить тренування щодо підготовки та ведення можливої оборонної операції в умовах наступу противника на столицю.

Навколо Києва створено декілька рубежів оборони протяжністю близько тисячі кілометрів. А перший рубіж Києва знаходиться досить далеко від столиці. Побудовані надійні системи вогневого ураження противника; інженерних загороджень всіх типів; протиповітряної та протитанкової оборони; всебічного забезпечення тощо. Крім того, ми безперервно удосконалюємо системи управління угрупованням, організацію ефективної взаємодії з органами виконавчої влади в Києві. Також виконуються певні заходи щодо забезпечення громадського порядку та захисту цивільного населення. Все це сплановано і проводиться систематично. 

Я думаю, через певний час, ми зможемо запросити журналістів відвідати один з новозбудованих ротних опорних пунктів. Поки не буду розкривати усі секрети. Але можу запевнити – буде цікаво, є на що подивитися аби потім переконливо донести киянам інформацію про надійність та ефективність оборонних споруд навколо столиці.

Як посилюють "залізний купол" над Києвом 

Чи вдалося додатково посилити засоби ППО в Києві? Чи можемо вже говорити про створення "залізного куполу" нам містом?

Вся Україна, не тільки Київ потребує більше засобів протиповітряної оборони. Завдяки активним зусиллям президента та дипломатичного корпусу у перемовинах з нашими західними партнерами, ми отримуємо нові системи ППО. І продовжуємо робимо все аби отримати ще більше перед зимою.

Зокрема під час нещодавнього візиту Володимира Зеленського до Сполучених Штатів була досягнута домовленість спільно виробляти систем ППО на території України. За прогнозами, перші результати очікуються вже до кінця 2023 року

Зараз навколо столиці побудована багаторівнева система протиповітряної оборони. Вона складається із мобільних вогневих груп, зенітно-ракетних комплексів різної дальності. На озброєні мобільних груп стоять: ЗРК -"Оса", "Avenger"; ПЗРК - "Piorun", "Ігла", "Стріла", "Stinger", "Martlet", RBS -70; ЗСАУ "Gepard", ЗСУ "Шилка", ЗУ-23 тощо. 

Із зенітно-ракетних комплексів: С-300, "Бук ", С-125, "NASAMS", "IRIS-T", "Crotale", "Patriot". Ми систематично і сплановано підвищуємо ефективність ППО Києва. Зокрема, збільшуємо кількість мобільних вогневих груп, які захищають небо у складі сил ППО. Також ведеться робота із удосконалення їхнього технічного оснащення. 

Але вкотре звертаюся до киян: пам’ятайте, жодна протиповітряна оборона у світі не гарантує завжди 100% безпеки, навіть "Залізний купол" в Ізраїлі. Повітряні тривоги лунають коли загрожує реальна небезпека. Тому всі повинні бути відповідальними за своє життя і життя та здоров’я своїх рідних і близьких. Закликаю усіх мешканців столиці, бізнес – кожен з вас, власним прикладом, настановами повинен мотивувати людей перебувати в укриттях.

Непридатні укриття прибрали з мапи Києва

Яка ситуація з укриттями у Києві. Чи стало їх більше? І чи покращилися умови перебування в них?

Робота щодо об’єктів Фонду захисних споруд Києва ведеться постійно. Була проведена інспекція наявних укриттів та сховищ, яка дозволила зрозуміти об’єктивну ситуацію із захисними спорудами в столиці. Непридатні об’єкти зняли з обліку і вилучили з мапи укриттів Києва. Таких було приблизно тисячу. Це укриття різних форми власності, які за технічними або іншими причинами не можуть використовуватися населенням.

Щоденно триває системна робота щодо приведення в належний стан наявних укриттів, і забезпечення цілодобового та безперешкодного доступу до них для цивільного населення. Продовжується їх доукомплектування усім необхідним: засоби пожежогасіння, аптечки, вода, місця для сидіння та інше. Щоби люди під час повітряних тривог відчували себе безпечно і комфортно.

Крім того, ми вживаємо заходи щодо нарощування фонду захисних споруд. В місті Києві здійснено обстеження приміщень підземного простору для використання їх як укриттів. За підсумками роботи, комісіями РДА визначено майже 700 споруд, які рекомендовані як найпростіші укриття. Завдяки ним ми можемо значно збільшити кількість місць, бо ці укриття мають значні площі і здатні прийняти суттєву кількість людей. На сьогоднішній день у Фонді захисних споруд обліковується майже чотири з половиною тисячі об’єктів цивільного захисту.

Але робота не зупиняється. Ми постійно ведемо перемовини з великим і середнім бізнесом, щодо можливого використання їхнього підземного простору (наприклад, підземних паркінгів) як найпростіших укриттів.

Де рятуватись на випадок блекауту

За прогнозами енергетиків, у разі ракетнх атак ворога, місто може залишатися без світла та тепла на 7 годин. Чи готові знову розгорнути "Пункти незламності" у Києві та яка їх кількість?

В Києві і зараз продовжують функціонувати десь 20 "Пунктів незламності". Ще майже 500 перебувають в режимі готовності. В разі потреби ми можемо оперативно наростити їхню кількість до показників минулого сезону. Тоді, нагадаю, в столиці було відкрито понад 1000 "Пунктів незламності". На повну потужність вони запрацюють лише у разі блекауту. Нагадаю, що ці об’єкти мають забезпечувати мешканців теплом, водою, світлом, інтернетом, місцями для відпочинку. 

Важливо розрізняти – пункти незламності і місця обігріву. Пункти незламності розміщуються в будівлях комунальної, державної власності чи в мобільних пунктах ДСНС. Пункти обігріву можуть розміщуватися в інших громадських місцях – супермаркети, АЗС, ресторани тощо. Якщо виникнуть критичні ситуації із електропостачанням, то під час стабілізаційних відключень ми просимо не навантажувати "Пункти незламності" без крайньої потреби. 

Ми просимо киян заздалегідь дізнатися розташування найближчого "Пункту незламності". Мапу можна подивитись на сайті nezlamnist.gov.ua. (вже з’явилася інтерактивна карта у застосунку "Дія"). 

Допомоги забагато не буває

Під стінами київської мерії від вересня проводяться мітинги щодо припинення фінансування мирних потреб, люди наголошують на спрямуванні усіх коштів на потреби ЗСУ. Як ви ставитеся до таких заходів, чи достатньо місто допомагає армії?

Перемога у цій війни має бути головною метою кожного українця. Без перемоги у нас не буде майбутнього. І тому кожен на своєму місці має щоденно робити все можливе аби наближати нашу Перемогу. Київ постійно підтримує Збройні Сили України. За наявними даними, від початку повномасштабного вторгнення місто спрямувало понад 4,6 млрд грн. на підтримку захисників. 

На цей рік Київрада передбачила на підтримку військових 5 млрд грн. Звісно, багато допомоги не буває. Потрібно шукати усі можливості, аби підтримувати Збройні Сили. Тому, думаю, місцеві депутати повинні робити усе можливе аби приділяти максимальну увагу захисникам та захисницям, допомозі армії і таким чином наближати нашу спільну перемогу.

Кияни вперто голосують за петиції про відміну заборони роботи міського наземного транспорту під час повітряної тривоги. Чому КМВА та КМДА не підтримують ці петиції?

Рада оборони Києва розглянула звернення Постійної комісії з питань транспорту, зв’язку та реклами Київської міської ради щодо електронної петиції про "Відновлення руху наземного транспорту під час повітряних тривог (автобус, трамвай, тролейбус)". Після обговорень, було ухвалено рішення подовжити заборону руху громадського транспорту під час повітряних тривог. Як і раніше – транспорт буде довозити пасажирів до найближчого укриття, перевезення людей плановими маршрутами під час тривог заборонено. Таке рішення обумовлене заходами безпеки. Виключно ними.

Головна ялинка країни має стояти у Києві

Чи буде встановлена цього року головна новорічна ялика країни у Києві на Софійській площі? Чи розглядалося вже це питання?

Багато років поспіль на Софійській площі стоїть новорічна ялинка. Минулого року вона теж була. Попри усе – війну, обстріли, відключення світла. Традиції треба берегти. Звісно, якщо не буде форс-мажорів і нових обставин, то, на мою думку, ялинка має стояти. Але до будь-яких рішень потрібно завжди підходити із холодною головою. Тому давайте дочекаємося з чим ми підійдемо до зими.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав, що зима буде складною: Кличко закликає мешканців Києва підготуватися до можливих екстремальних ситуацій.

"Зірковий удар" і бажання помсти: військовий експерт пояснив атаку Путіна на Київ

Модель українського "залізного куполу": що допоможе ефективно збивати дрони і чому не вийде як в Ізраїлі

Тривога в Києві не лунала понад 10 днів: Жданов розповів, що могла задумати Росія

Джерело матеріала
loader
loader