Множинне громадянство: чи стануть українці "громадянами світу"

Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про необхідність запровадження множинного громадянства в Україні. Мовляв, не треба боятися того, що українці будуть отримувати громадянство інших країн світу. Однак існуватиме одне обмеження - Україна не дозволить мати подвійне громадянство із Росією та іншими країнами, які підтримують її агресивну війну проти українців.

Озвучене міністром - не є новою ідеєю, це вже обговорювали, і, власне, саме в такому ракурсі: щоб дозволити подвійне громадянство, насамперед з країнами Європейського союзу або іншими, де буває багато українців, але не розповсюджувати це на громадянство країни агресора, тобто на Росію. В принципі, це достатньо прагматичне рішення. Адже подвійне громадянство насправді існує в багатьох країнах світу, це нормальне явище.

Ідея про множинне громадянство - це цілком обґрунтована пропозиція

Те, що озвучив Кулеба, базово – правильно. Проте, ще до війни ми (фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва) проводили опитування, яке показало, що більшість українців були проти множинного громадянства. Річ у тім, що воно розглядалось як фактор того, що інші країни отримають можливості певного втручання в справи України. Але справді зараз ми говоримо про те, що багато людей опинилися за кордоном – в багатьох країнах є велика українська діаспора, багато українців мають зв’язок з Польщею, Румунією тощо. А модель, яка забороняє подвійне громадянство з Росією, існує, наприклад, в Литві. Тому, думаю, ідея про множинне громадянство - це цілком обґрунтована пропозиція.

Зараз пан Кулеба говорить про людей, які були вимушені поїхати на територію інших держав. Очевидно, що множинне громадянство спрощує перебування українців в цих країнах, вони зможуть стати повноцінними громадянами, тобто це полегшує їм життя. Але яким чином усе це має працювати, мають коментувати юристи і законодавці. Врешті, законопроект можна коригувати та детальніше про це говорити.

Звичайно, є нюанси, над якими доведеться думати.

Наприклад, є питання про представників історичної діаспори, тобто про людей, які живуть в інших країнах уже поколіннями та є громадянами США, Канади, Великобританії, тощо. Чи можуть вони отримати українське громадянство? Чи йдеться лише про українців, які живуть в Україні та можуть отримати громадянство інших країн?

Ми маємо розуміти, що не всі країни будуть охоче роздавати свої паспорти

Або ще один приклад питання, яке потребує обговорення та вирішення. Мова про те, як це буде відбуватися з кожною окремою країною? Якщо, наприклад, ми говоримо про Румунію чи – особливо - про Угорщину (оскільки ми знаємо, що вони хочуть використовувати цей фактор для того, щоб здійснювати якийсь тиск на Україну, і для того, щоб просувати свої інтереси на Закарпатті). Угорщина, чесно кажучи, взагалі займає дивну позицію щодо російської агресії. Тому тут потрібно подумати, яким чином це робити.

Ще один момент – ми маємо розуміти, що не всі країни будуть охоче роздавати свої паспорти, скажімо, Німеччина. Ймовірно, спрощені процедури щодо громадянства можливі в Польщі, Угорщині, Румунії. А якщо ми говоримо про країни Західної Європи, то у них є своя, достатньо жорстка політика щодо громадянства. Тому там будуть свої процедури.

Також треба відповісти на питання, скажімо, чи зможе людина з іноземним громадянством обіймати державні посади в Україні? Чи можна такій людині пропонувати посаду міністра, наприклад? На це законодавець має дати відповідь. Адже подібна проблема виникала і раніше. Пам’ятаємо, що за часів Порошенка, коли ми запрошували іноземців на посади в нашому уряді, трактування було таке, що їм надається українське громадянство, а вони протягом року мають відмовитися від громадянства своїх країн. В деяких випадках, зрозуміло, цього не робили…

Раніше ми трактували це "єдине громадянство" саме як заборону подвійного

Ще один знак питання в тому, що в Конституції України мова йде про "єдине громадянство". Коли ми говоримо "єдине громадянство" (вживаємо термін не "одне", а "єдине"), мається на увазі, що немає громадянства якихось окремих областей чи регіонів. На початку Незалежності України на цьому спеціально наголошували, щоб ні в кого не виникали бажання проповідувати федералізацію та ще й з окремим громадянством.

Наскільки я можу зрозуміти, насправді прямої заборони подвійного громадянства тут немає. Але це питання потребує уточнення та роз’яснення. Адже раніше ми трактували це "єдине громадянство" саме як заборону подвійного. Чому ми це робили, в принципі, зрозуміло: Росія завзято роздавала свої паспорти. Тому питання, як трактувати "єдине громадянство" зараз.

Втім, на загал, я не бачу особливих перешкод для ухвалення такого законопроекту Верховною Радою. Але його підтримка залежить від того, як буде прописаний цей документ та багатьох деталей в ньому.

Олексій Гарань, професор порівняльної політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва