1981

Олексій Гарань

Гарань Олексій Васильович: політолог, директор Фонду “Демократичні ініціативи”

Гарань Олексій Васильович — український політолог, професор Києво-Могилянської академії, доктор історичних наук. У 2015 році очолив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

Біографія
Сім’я
Освіта
Кар’єра
Компромат
Статки
Посилання
Відео

Біографія

Олексій Гарань народився 17 червня 1959 року в Києві.

Сім’я

Про своє особисте життя Олексій Гарань не поширюється. У мережі відсутня інформація про членів його родини.

Освіта

Олексій Гарань має вищу освіту. Він навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 1981 році Гарань здобув спеціальність “міжнародні відносини”.

Кар’єра

Олексій Гарань почав свою кар'єру в 1985 році. Тоді він став науковим співробітником в «Старографі» Інституту історії НАН України. Після розпаду СРСР він зайняв пост декана факультету суспільних наук в Києво-Могилянській академії.

У 1996 році Олексій Гарань брав участь у створенні газети «День». Через шість років він відкрив школу політичної аналітики при НаУКМА.

Олексій Гарань у 2005-2006 роках був регіональним віцепрезидентом у Фонді “Євразія”.

На сьогодні Олексій Васильович Гарань — науковий директор у Фонді “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (очолює Фонд з 2015 року) та професор Києво-Могилянської академії.

Компромат

Олексій Гарань стоїть осторонь від скандалів. Проте як політолог часто висловлює свою позицію щодо тих чи інших питань політичного життя в Україні.

Критика нової виборчої системи

У травні 2019 року Олексій Гарань розкритикував нову виборчу систему. Він назвав її способом монополізації влади.

Ще перед виборами шоумен Володимир Зеленський обіцяв: як тільки стане президентом — відразу ж введе відкриті партійні списки та скасує мажоритарну систему. Але народ не хотів вірити, що артист знову грає на публіку. Глава АПУ Зеленського Андрій Богдан повідомив, що відкритих партійних списків не буде.

Замість цього Зе!Команда хотіла ввести пропорційну виборчу систему із закритими партійними списками та 3-відсотковим бар'єром. Такий порядок вже панував в Україні на парламентських виборах у 2006-му і 2007-му рр. Тоді це зіграло на руку політичним силам. Фракційні списки формували лідери партій. Так в Парламент пройшли ті, хто був ближче до тіла або більше заплатив.

Зниження бар'єру до 3% приведе до Верховної Ради більше партій, а разом з ними нестабільність у Парламенті. Занадто велика кількість різних поглядів і партійних інтересів, а також невміння депутатів шляхом здорового діалогу приходити до консенсусу лише посилить складну політичну ситуацію в Україні, вважав політолог.

Експерт припускав, що нові виборчі порядки допоможуть увійти до складу ВР нерозкрученим реформаторським політсилам на кшталт “Голосу”. Олексій Гарань також зазначає, що 3% - це 500-600 тис. голосів, які простіше підкупити. Завдяки настільки низькому порогу на парламентських виборах в 1998 році на Закарпатті перемогла політсила Медведчука і Кравчука, набравши 4,1% голосів.

На думку Олексія Гараня, команда Зеленського мала план монополізації влади:

• Розкол опозиції;

• Велика кількість дрібних партій мала замінити в Парламенті вагомі політсили;

• На хвилі популізму партія «Слуга народу» отримала місце в Парламенті.

Олексій Гарань нагадував сценарій «Партії Регіонів» у 2010 році. Спершу присутність політсили Януковича в Парламенті була досить незначна. Пізніше об'єднання низки карликових партій з регіоналами принесло біло-синім абсолютну більшість. Після така коаліція слухняно штампувала рішення президента. Чи мав рацію Олексій Гарань, зараз, у 2022 році, вже можна судити.