Сьогодні, 1 листопада 2023-го, Європейський Союз святкує ювілей – 30 років від початку створення блоку.
З 2014 року прагнення України до вступу в ЄС не згасали, а навпаки, тільки зростали. І лише під час повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз пішов назустріч офіційному Києву, надавши Україні статус кандидата на членство в Євросоюзі.
Але яким буде майбутнє України в ЄС? Яких змін варто очікувати для української економіки в Євросоюзі та чи зможуть Україну виключити з Союзу за якісь прорахунки у внутрішній чи зовнішній політиці? Відповіді на ці питання Факти ICTV вирішили зібрати в матеріалі.
Майбутнє України в ЄС?
Реформа ЄС
Реформи України
Готовність України захищати свої інтереси в ЄС
Українська агропродукція в ЄС і головні конкуренти
Конкуренція бізнесів в Україні з членством в ЄС
Що буде з гривнею?
Майбутнє України в ЄС?
Ще до початку повномасштабної війни Росії проти України намірів наближати членство України в ЄС ніхто не збирався. Втім, через початок російсько-української війни в Євросоюзі зрозуміли, що це було помилкою, та вирішили переглянути свої кроки. Отже, вже за кілька місяців після початку російської агресії проти України, у червні 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.
На сьогодні ж однією з головних цілей офіційного Києва є питання початку переговорів із ЄС щодо майбутнього членства України. За оцінкою української влади, початок перемовин з Євросоюзом має відбутися до кінця поточного року.
Ба більше, видання Politico сьогодні оприлюднило інформацію, що Європейська комісія 8 листопада випустить звіт про прогрес кандидатів на вступ до Євросоюзу з рекомендацією про початок переговорів з Україною та Молдовою.
За даними видання, у звіті Брюссель рекомендуватиме початок переговорів про вступ України та Молдови за умови “технічних” застережень. У межах цих застережень двом державам буде рекомендовано домогтися більшого прогресу у створенні міцної і незалежної судової системи та захисту прав нацменшин, а також реалізації антикорупційних заходів. Примітно, що видання називає ці технічні застереження не дрібними, а значними.
Крім того, Politico вказує, що такі держави, як Німеччина, Франція, Іспанія та Португалія, все більше тиснуть на інші держави-члени щодо питання реформування Євросоюзу. Як зазначило видання, вони побоюються, що ЄС буде поповнений новими членами, але без подальших кроків до реформи і без будь-якого послідовного плану ефективного функціонування. І на тлі цього в ЄС готуються почати офіційні переговори про вступ з Україною та Молдовою вже в цьому місяці.
Реформа ЄС
Перше обговорення реформи Євросоюзу має відбутися лише завтра, 2 листопада, коли у Берліні зберуться очільники та представники МЗС усіх держав ЄС. У ньому на рівних умовах братиме участь і Україна, яка теж долучиться до обговорення реформи.
Однією з проблем, яку хочуть подолати європейські країни, є те, що за старих умов ухвалення рішень – вето однієї з держав може сповільнити усі потуги європейських лідерів і не дати ухвалити рішення з необхідною швидкістю та ефективністю, як, наприклад, зараз це відбувається з Угорщиною та Словаччиною в питанні підтримки України.
Понад те, деякі держави ЄС не хочуть позбавляти себе можливості мати важіль впливу на весь апарат Євросоюзу, коли можуть заблокувати ухвалення рішення своїм ветуванням.
Розширення кількості нових держав-членів Євросоюзу до того, як буде проведена реформа, тільки загострить цю проблему, вважають в ЄС.
Водночас, як зауважив в ефірі телемарафону Єдині новини український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, обговорення реформації Євросоюзу лише розпочнеться цього четверга у Берліні. Визначеності щодо того, чи піде на користь це майбутньому членству України, наразі немає.
Важливим є те, щоб реформа Європейського Союзу не була використана для уповільнення інтеграції нових членів.
– Ми маємо уникнути ситуації, коли Україна буде готова до вступу, а нам будуть казати “ні-ні, почекайте, ми ще себе не завершили реформувати”, – каже він.
На думку політолога Олесі Яхно, вступ України в Євросоюз може відбутись паралельно із реформою самого ЄС.
– Варто відзначити позитивне: було ухвалено політичне рішення на рівні усвідомлення – альтернатива того, що не буде членства (Євросоюзу, – Ред.) в України, Молдови, Грузії та Балкан – є гіршою для самого ЄС, ніж ті складнощі, які є… Будь-яке зволікання з присутністю (ЄС у тих чи інших країнах Європи, – Ред.), воно автоматично туди заводить Росію та Китай, – вказує експерт.
Разом з тим Яхно допускає, що реформа Євросоюзу може бути здійснена навіть раніше, ніж Україна реалізує усі необхідні реформи всередині держави.
Фото: Офіс президента
Реформи України
Попри наміри Європейського Союзу реформувати себе, вимоги до впровадження реформ в Україні ніхто не скасовував. Ба більше, навіть із початком переговорного процесу щодо вступу в ЄС реформування всередині української держави не припиниться.
Для того, щоб стати членом ЄС, країнам-кандидаткам треба узгодити національне законодавство з правом ЄС. Систему правових документів Євросоюзу в ЄС називають acquis communautaire. На сьогодні Єврокомісією було розпочато моніторинг стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС за главами acquis.
На початку лютого 2023 року Єврокоміcія випустила перший аналітичний звіт про відповідність законодавства України acquis. На 66 сторінках документу, у яких містилася оцінка щодо стану адаптації законодавства за 31 із 35 розділів acquis, середня оцінка України за шкалою від 1 до 5 склала 2,16 бала, вказує Європейська правда.
Тобто Україні ще доведеться провести чимало реформ на шляху до Європейського Союзу.
Як зауважує політолог Олеся Яхно, Україна сьогодні має гарний потенціал для впровадження реформ, але головною проблемою української держави є слабкі інституції, про що свідчить як корупція, так і вплив на Україну радянського минулого.
Готовність України захищати свої інтереси в ЄС
У Європейському Союзі право ЄС має наднаціональний характер, оскільки має вищу юридичну силу щодо національного права держав-членів.
Верховенство права ЄС є тим, що зв’язує країни-члени Європейського Союзу в одне ціле. Приєднуючись до ЄС, усі 27 держав-членів зобов’язалися відстоювати верховенство права, що є суттєвим для захисту цінностей, на яких побудовано ЄС: демократії, свободи, та поваги до прав людини.
Втім, бувають і винятки, як, наприклад, із Польщею чи Угорщиною, де в парламентах виникали суперечки щодо верховенства права ЄС над національним.
Як зауважує Олеся Яхно, навряд чи Україні доведеться зіткнутися з такими ситуаціями за наявного членства в Європейському Союзі, як це було в Польщі чи Угорщині.