Питання якості: альтернаріоз та сажка у порядку денному для зернових

Ціни на зерно залишають бажати кращого. Та щоб аграріям навіть за таких умов мати рентабельність, принаймні, мінімальний плюс, потрібна якість зерна.

Для об’єктивної оцінки єдиним інструментом є проведення аналізу. Чому:

• на практиці часто видають/сприймають зерно, уражене альтернарією, за хворе на тверду сажку, причина — для зниження закупівельної ціни. Адже зерна, уражені альтернаріозом, не регламентуються ДСТУ 3768:2019 на відміну від сажкових (допустима кількість — до 5%);
• до питання якості прикута увага світової спільноти, комбінація погодних факторів, тепла осінь, малосніжна зима, посушливе літо, монокультура, зниження живлення та добрив тощо. Це все впливає на формування якості колосу. Це є трендом в цілому для Європи, і кількість фуражного зерна збільшується.
• зерно з України як імідж держави, однієї з гарантів продовольчої безпеки, під «особливим» контролем сусідів.

Тому тестування зерна та насіння слід проводити за допомогою методів і обладнання, які були попередньо випробувані, щоб переконатися в його придатності. Методи та доступні аналізи відрізняються за чутливістю та відтворюваністю, а також вимогами до самого обладнання та кваліфікації спеціалістів.

Складні умови вимагають адекватності мислення та змін у поглядах, і сьогодні якісний лабораторний аналіз — це базова потреба в реальній оцінці.  Інакше ризик, що вам скажуть — браковане зерно, і знову питання ціни.

Нормативним документом, який визначає вимоги, є ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови». Для насіння, відповідно, слід провести аналіз згідно ДСТУ 4138-2002 «Методи визначення якості насіння сільськогосподарських культур».

Раніше це дослідження проводилось у лабораторіях, як кажуть, візуально, «на око» — без мікологічної експертизи. Наразі на першому етапі зерно (спори) оцінюється візуально через мікроскоп, на другому етапі проводять мікологічне дослідження. Результати мікологічної експертизи є ОСТАТОЧНИМИ щодо визначення класу зерна. 

Сажкове зерно. Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні зі спорами сажки, визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою. 

Шкідлива домішка. Домішки рослинного походження, що в певних кількостях шкідливі та небезпечні для здоров’я людини й тварин, змінюють органолептичні показники зерна, впливають на вибір технологічних процесів його переробки: сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння.

Складність ідентифікації патогенів полягає в тому, що сажкові хвороби не виявляються в класичній фітопатологічній експертизі, яка проводиться біологічним методом (пророщування насіння). 

Для ідентифікації збудників сажкових хвороб у насінні застосовуються певні методи. Так, для виявлення зараженості летючою сажкою застосовується метод аналізу зародків, де і локалізується інфекція, а для виявлення твердої сажки пшениці аналізується наявність спор патогена на поверхні насіння.

Яким чином вміст сажки визначає клас зерна?

Основні зміни у нормуванні за ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» — це скорочення кількості класів на зерно пшениці м’якої.

Підвищення показників якості зерна (натура, число падіння, вміст шкідливої домішки, фузаріозних зерен).

Нормування некласоутворюючих показників — вмісту зерен, пошкоджених клоном-черепашкою, сили борошна.

Впровадження нової методики визначення сажкових зерен методом мікроскопії.

Сажкові хвороби поширені й на кукурудзі, пухирчаста та летюча мають найбільше поширення у світі з усіх хвороб кукурудзи. Шкодочинність цієї хвороби полягає в недоборі зерна: окремі проростки гинуть; початки уражуються; качани недорозвинені й низькорослі.

Ключові питання:

• необхідність швидкого аналізу на життєздатність насіння, тобто швидкий і надійний аналіз;
• оновлення методів проростання насіння, прогнозування процесу старіння насіння і сили сходів;
• кваліфікація персоналу та оновлення методів;
• об’єктивна оцінка та компетентність — ключові в аналізі.