Із широко заплющеними очима. Учені розповіли, чи знають скакові коні, що беруть участь у перегонах

У сезон перегонів можна почути багато про "волю до перемоги" фаворита і про те, як у перегонах учасники-коні змагаються, демонструючи "твердість і рішучість". Але чи справді скакові коні знають, що беруть участь у перегонах, і хочуть здобути в них перемогу? На ці запитання відповіли вчені, пише Science Alert.

За словами викладача Школи сільськогосподарських, екологічних і ветеринарних наук Університету Чарльза Стерта Кетрін Хеншолл, виходячи з багаторічного досвіду взаємодії людини з кіньми й всього того, що нам відомо про цих тварин, ймовірною відповіддю буде "ні". Дослідниця вважає, що участь у перегонах і змагання за перемогу насправді мало що дає самим коням.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Досягнення фінішу може означати звільнення від тиску, що змушує продовжувати рух на високій швидкості та від ударів батогом жокея. При цьому на кінцевих етапах перегонів тварина може навіть зазнавати прочуханки частіше, ніж коні, які перебувають далі від фінішу. У результаті перемога в перегонах має сенс для людини, але навряд чи сам кінь отримує від цієї події якусь внутрішню вигоду, яка могла б його спонукати за власним бажанням скакати швидше для перемоги.

За словами Хеншолл, коні також навряд чи взагалі знають про те, що беруть участь у перегонах. Галоп загалом є типовою поведінкою коней: у дикій природі вони добровільно біжать групами, коли їм трапляється така можливість. Однак науковці вважають, що існує низка причин, які свідчать про те, що коні все ж таки не мають бажання "перемагати" під час групового галопу.

Ці тварини дуже соціальні та в дикій природі схильні синхронізувати свої рухи з іншими кіньми в групі, щоб звести до мінімуму індивідуальний вплив хижаків. Простими словами, "перемога в перегонах" у дикій природі фактично не принесе коню нічого, крім того, що поставить його в уразливе становище перед хижаками. У результаті нормальна соціальна поведінка коней — зовсім не те, чого від них хочуть власники, тренери та жокеї.

За словами вчених, успішність перегонів залежить від двох чинників:

• вроджена схильність синхронізуватися з іншими кіньми;
• здатність ігнорувати ці тенденції у відповідь на сигнали жокея.

Відомо, що жокеї під час перегонів використовують кілька тактик, щоб подолати вроджену схильність коней до синхронізації. А саме:

• змусити рухатися ближче до інших коней;
• змусити рухатися зі швидкістю, не обраною конем;
• запобігти зміні курсу для адаптації його положення щодо інших коней.

Зазначимо, що на ранніх етапах жокеї покладаються на вроджене бажання коней залишатися в групі, щоб гарантувати, що вони збережуть фізичні зусилля, потрібні для підтримання зв'язку з лідерами. Однак опісля вони намагаються подолати цю тенденцію, щоб кінь більше не залежав від групи, а міг залишити її позаду і вирватися вперед.

Таким чином Хеншолл вважає, що коні насправді не мають поняття про те, що беруть участь у перегонах, де їхня мета — дістатися до певного місця на трасі раніше за будь-якого іншого коня. Водночас вони безумовно знають, що значить брати участь у перегонах: на основі попереднього досвіду і тренувань, де вони дізнаються, що може статися і що робити під час перегонів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли докази неєвропейського походження коней.