Жінок-жриць викинули з Біблії: докази знайшли у тексті прокляття віком 2400 років

2400-літнє послання, нашкрябане на глиняному черепку, може бути не лише найдавнішим прикладом популярного стародавнього прокляття, але й першим прямим свідченням існування жінок-жриць в юдейських храмах. Напис із 12 слів, зроблений давньоарамейською мовою, був знайдений ще у 1925 році і з тих пір довкола нього точаться суперечки вчених.

Нове трактування знахідці дав викладач єврейської історії та думки в Хайфському університеті в Ізраїлі Гад Барнеа, чиє дослідження було опубліковано в журналі Religions. Послання було знайдено майже 100 років тому на місці раннього єврейського храму (приблизно VI столітті до н.е.) на острові Елефантина, що на Нілі на півдні Єгипту.

Як зазначає National Geographic, довкола самого тексту давно точаться суперечки вчених, але усі вони погоджуються із тим, що в ньому йдеться про туніку, яка, ймовірно, була священним одягом.

"Ось моя туніка, яку я залишив у (храмі)..." – починається напис.

Однак Барнеа вважає, що це не просто записка, а прокляття, яке закликає до божественної відплати тому, хто вкрав туніку. Ще цікавіше те, що вказівку втілити в життя це прокляття отримує жінка в храмі.

"Це перший випадок, коли ми маємо документальне підтвердження того, що в єврейському храмі була жриця-жінка", – пояснив Барнеа.

Він розповів, що слова напису створюють чіткий ритм. Це вказує на те, що його читали вголос як ритуальне заклинання в храмі.

"У ньому є поетична форма, яку досі ніхто не помічав. Те, що в цьому тексті є щось поетичне, було першим, що підказало мені, що тут було щось більше, ніж просто інструкції щодо туніки", – сказав вчений.

Найцікавіше, що в написі використовується жіноча форма арамейського дієслова "наказувати", що вказує на те, що ритуал перебував під владою жінки в храмовій ієрархії, а не чоловіка.

За словами Барнеа, неназвана жінка наказує Яхве освятити туніку, щоб людина, яка вкрала її, стала "розбійником храму", а не просто злодієм. Це гарантувало б божественну відплату за злочин.

"Наслідки цього величезні. У Біблії ми не маємо жодної жриці, але тут ми маємо безпосередній доказ того, що такі жриці існували в єврейських храмах", – зауважує дослідник.

Барнеа зазначає, що хоча Біблія говорить про те, що священиками можуть бути лише чоловіки, включення жінок до керівництва храму в Елефантині могло відображати поширену практику того часу.

Будучи рідкісним свідченням про єврейських жриць, остракон також є важливим історичним документом. На переконання вченого, це не тільки найдавніший приклад такого типу прокляття, яке стало дуже популярним у греко-римському світі, але також єдиний запис будь-якого ритуалу, виконаного в храмі Яхве.

Експертка з арамейської мови Тауні Холм з Університету штату Пенсильванія, яка ознайомилася з роботою Барнеа, зауважує, що його версія є "привабливою і переконливою". За її словами, раніше було прийнято вважати, що цей знайдений на Елефантині напис був листом (як і інші знайдені там), але він не містив привітання, яке були традиційним для листів того часу.

Холм додає, що остракон є третім доказом того, що жінки мали владу в ієрархії єврейського храму в Елефантині. Іншими є папірусний текст про жінку-"служительку Яхве" на ім'я Тапемет і загадковий папірус, який свідчить про те, що в Стародавньому Єгипті, де розмовляли арамейською мовою, були знайомі з жінками-жрецями.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, що було знайдено прихований фрагмент Біблії, який ніхто не бачив 1500 років.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.