Автори дослідження запропонували нову теорію походження однієї з найвідоміших зірок, розташованої в сузір'ї Оріона.
Друга за яскравістю зірка в сузір'ї Оріона, за словами вчених, являє собою дивний астрономічний об'єкт. Спостереження показали, що Бетельгейзе обертається навколо своєї осі набагато швидше і складається з набагато більшої кількості важких хімічних елементів, ніж повинно бути у таких гігантських зірок. Автори дослідження, опублікованому у виданні The Astrophysical Journal, вважають, що насправді Бетельгейзе з'явилася не як одна зірка, а є результатом "тихого" зіткнення і злиття двох зірок меншого розміру, пише Space.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Астрономи вже багато знають про те, як відбувається еволюція зірок. У своїх ядрах вони перетворюють водень на гелій, якого зупиняється все більше в міру того, як зірки стають старшими. Співвідношення водню і гелію в складі зірки впливає на її розмір, яскравість і температуру. Коли такі, як Бетельгейзе величезні зірки наближаються до кінця свого життєвого циклу, то в них утворюється занадто багато гелію і в результаті вони стають червоними надгігантами.
Але в зовнішній атмосфері Бетельгейзе астрономи виявили занадто багато азоту, що говорить про те, що в ядрі зірки відбулися й інші хімічні процеси. При цьому швидкість обертання навколо своєї зірки набагато більша, ніж у інших червоних надгігантів. Тобто з Бетельгейзе щось сталося, що призвело до появи таких характеристик.
Тому автори дослідження створили моделювання, яке припускає, що що Бетельгейзе від самого початку не була окремою зіркою, а натомість з'явилася внаслідок "тихого" зіткнення і злиття двох зірок меншого розміру.
Учені припустили, що спочатку існувала величезна зірка, маса якої була приблизно в 16 разів більшою за масу Сонця і вона вже перебувала на стадії перетворення на червоного надгіганта. Поруч із цією зіркою перебувала зірка, маса якої в 4 рази була більшою за масу Сонця, але вона ще не підійшла до кінця свого життя.
Моделювання показало, що атмосфера більш масивної зірки почала розширюватися, а гравітація меншої зірки почала притягувати цю речовину, що призвело до збільшення маси зірки-компаньйона. Але потім цей компаньйон сповільнив своє обертання і виявився втягнутим всередину більшої зірки.
За словами вчених, подібні злиття мають призводити до величезного викиду енергії та втрати маси, але у випадку з Бетельгейзе зіткнення між зірками відбулося тихо. Менша зірка просто злилася з ядром більшої зірки. Хоча, за словами вчених, все ж таки деяка частина речовини основної зірки у вигляді струменів із плазми полетіла в космос.
Через те, що ядро старіючої великої зірки отримало нову речовину від молодої зірки, в її ядрі знову поновилися процеси перетворення водню на гелій. Але це тривало недовго, і новонароджена Бетельгейзе стала червоним надгігантом.
Наслідки зіткнення залишили свої хімічні сліди у складі Бетельгейзе, вважають учені. Тому тут присутньо занадто багато важких хімічних елементів, а сильне обертання зірки спричинене припливом енергії від зіткнення.
Автори дослідження зазначають, що перевірити цю теорію можна буде тільки через кілька десятків тисяч років, коли Бетельгейзе вибухне надновою. Тільки вивчення залишку наднової в далекому майбутньому покаже справжній хімічний склад гігантської зірки. І тоді можна буде дізнатися, чи була Бетельгейзе спочатку самотньою зіркою з незвичайними властивостями або продуктом зіткнення двох зірок.
Фокус уже писав про те, що телескоп Габбл зняв результат космічного вибуху, внаслідок якого уламки розкидало по всій галактиці. Цікаво, що вибух масивної зірки вперше виявив астроном-аматор.