У школі готують кандидатів наук? Іванна Коберник пояснила, чому кількість літературних творів треба скоротити

Іванна Коберник, співзасновниця громадських організацій "Батьківський контроль" і "Смарт освіта" та колишня радниця міністра освіти та науки України, розповіла, що школярі мають велике навантаження з української мови та літератури. За її словами, складається враження, ніби у школі готують кандидатів філологічних наук.

Про це українська діячка розповіла в інтервʼю LB.ua. Вона підкреслила, що діти вивчають забагато граматики і філологічної термінології й практично не мають досвіду роботи з текстами, включно з нехудожніми, науковою літературою та публіцистикою.

"У нас не вчать висловлювати свою думку, аргументувати, відстоювати свою позицію і коректно розуміти позицію інших. Це все в розвинених освітніх системах вивчається в предметі "рідна мова"", – підкреслила Коберник.

Додає, що схожа ситуація і з літературою, де програма не відповідає віковим особливостям дітей й перевантажує їх, бо школяр не може прочитати всі твори за планом, вивчаючи при цьому й інші предмети. Тож, кількість текстів для читання має бути зменшена, аби діти вчились працювати і висловалювати свою думку, а не оглядово знайомитись із літературою.

Війна Росії проти України та ковід стали причиною погіршення рівня знань серед дітей, адже вони не читають наукові та нехудожні тексти. Коберник приводить у приклад іноземну практику, яку отримала її донька, де школярі вчаться без книжок проте мають досвід опрацювання текстів.

"Вони читали повноцінні дитячі романи, подовгу, обговорювали, працювали з текстом, після цього писали есе, дебатували. І паралельно опрацьовували наукові чи інші нехудожні тексти на теми, дотичні до тієї художньої книжки, яку вони читали. Виконували завдання, які показували, як їм допомогли наукові знання в контексті розуміння художнього твору", – ділиться діячка.

І повертається до України, де школярі у 8 класі вчать народну пісню і розповідають про розуміння краси народної творчості. Нарікає на "корисності" такого завдання у подальшому житті та розвитку. За словами Коберник, сенс літератури в тому, аби дитина вчилась думати, уявляти, розвивати потребу в читанні, а не знати назву певного історичного твору. Це ж стосується і оглядового вивчення Біблії, Корану та Ведів, які не потрібні дітям у 13 років.

Аналогічно й фізика, де учні в 10-11 класі за дві години в тиждень мають вивчити обсяг програми, який відповідає алгебрі та геометрії разом узятим.

"Це означає, що жодна дитина в Україні, крім 5% дуже обдарованих дітей, не може опанувати програму з фізики просто фізично, якщо не займається додатково з репетиторами. Тому що не можна за дві години опанувати те, що розраховано щонайменше на 4 години на тиждень", – зазначає колишня радниця міністра освіти.

Додає, що затребувана у всьому світі хімія, в українській школі, "якась історія хімії початку ХХ століття". І з кожним роком, за її словами, програми все більше показують свою застарілість.

Раніше OBOZ.UA розповідав, завдання НМТ–2024 з української мови складатимуться за старим правописом.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!