Роман Абрамович сприяв передачі російських медіаактивів оточенню Путіна

Передача найважливіших для російського телебачення активів від оточення сім’ї Єльцина до друзів Путіна відбувалась за посередництва російського олігарха Романа Абрамовича.

Про це пише російське видання «Важные истории», з посиланням на документи, які стали доступними завдяки витоку корпоративних паперів кіпрських юридичних фірм. Видання отримало ці документи, беручи участь у міжнародному розслідувальному проєкті Cyprus Confidential («Таємниці Кіпру»).

Після того, як Володимир Путін прийшов до влади у 2000 році, нагадують «Важные истории», йому знадобився контроль над ЗМІ, насамперед — телеканалами. 

«Роман Абрамович зіграв роль посередника під час передачі найважливіших для російського телебачення активів від людей, близьких до сім'ї колишнього президента Росії Бориса Єльцина, друзям нового президента Путіна. Так було не тільки з Першим каналом (який тоді називався ОРТ), а й, як з'ясувалося, і з найбільшим на той час продавцем телереклами в країні — групою “Відео інтернешнл”. Згідно з документами, які стали доступними завдяки витоку корпоративних паперів кіпрських юридичних фірм, Абрамович купив чверть групи “Відео інтернешнл” ще 2003 року, а 2010-го продав частку фірмам друга Путіна — віолончеліста Сергія Ролдугіна, якого вважають гаманцем російського президента», — йдеться у матеріалі.

За словами журналістів-розслідувачів, досі вважалося, що друзі та соратники колишнього міністра у справах преси, телерадіомовлення та ЗМІ РФ Михайла Лесіна — людини, близької до сім'ї Єльцина, продали «Відео інтернешнл» 2010 року структурам банку «Россия» давнього друга Путіна — Юрія Ковальчука.

Проте документи свідчать, що ще у 2003 році засновник і президент «Відео інтернешнл», друг Лесіна, Юрій Заполь, у власності якого було 41,5% компанії, продав її частку розміром 25% структурам Романа Абрамовича.

«Угода була дивною, оскільки була схожою не на продаж, а скоріше, на атракціон нечуваної щедрості — за документами 25% групи “Відео інтернешнл” дісталися Абрамовичу всього за 8 млн рублів (близько 270 тис доларів). А вже наступного року цей пакет приніс йому у вигляді дивідендів 1,8 млн доларів, тобто майже в сім разів більше від заплаченого», — йдеться у розслідуванні.

Раніше про участь Абрамовича в угодах з «Відео інтернешнл» відомо не було. Олігарх не відповів на запитання ICIJ, BBC і «Важных историй» про цю угоду.

Інфографіка BBC

У 2010 році стало відомо, що «Відео інтернешнл» продали структурам Юрія Ковальчука і близьких йому бізнесменів. Продажу передувала кампанія зі зниження ціни активу: було ухвалено спеціальний закон, що обмежує частку продавця телереклами на ринку 35%.

«Він був прямо спрямований проти “Відео інтернешнл”, частка якої була вдвічі більшою. Але після продажу групи в потрібні руки з'ясувалося, що закон за фактом і не такий страшний — “Відео інтернешнл” не довелося відмовлятися від клієнтів, вона просто перевела частину телеканалів у режим “консультування”. А 2014 року Путін і зовсім скасував цей поріг рекламного домінування на телебаченні», — пише видання.

Документи кіпрського витоку засвідчили, що в грудні 2010 року кіпрські фірми Finoto Holdings і Grosora Holdings продали 25% групи «Відео інтернешнл» за 40 млн доларів. Покупцями стали компанії пов'язані з хрещеним батьком дочки Путіна, віолончелістом Сергієм Ролдугіним — давнім другом Путіна.

Ролдугіна називають «гаманцем Путіна». Такої репутації він набув після виходу міжнародного розслідування Panama Papers, з якого стало зрозуміло, що друг Путіна, не будучи бізнесменом, значиться власником кількох офшорів, через які проходять мільярди доларів. Причому багато угод не мають очевидного економічного сенсу, крім створення формального приводу, щоб перерахувати цим офшорам гроші.

Ролдугін і Ковальчук не відповіли на запитання журналістів для цього розслідування.

Cyprus Confidential — глобальне розслідування на базі витоку 3,6 млн документів шести кіпрських компаній, які займаються реєстрацією фірм і консалтингом. Його під егідою Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) і німецького Paper Trail Media провели 270 журналістів із 69 медіа.

Фото: TASS