Під час засідання Ради Україна – НАТО був представлений документ адаптована Річна національна програма (аРНП), в якому описані подальші реформи в Україні, які є необхідними для подальшого наближення до вступу в НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг вже заявив, що НАТО високо оцінює прогрес реформ, який демонструє Україна.
Хто формує РНП та для чого це потрібно?
Річна національна програма у рамках співробітництва України та НАТО (РНП) є документом, що визначає ключові реформи, які необхідно впровадити офіційному Києву за підтримки НАТО, щоб наблизитись до членства в Альянсі.
На саміті НАТО у Вільнюсі РНП замінив собою План дій щодо членства України в НАТО.
Програма має п’ять основних розділів:
- політичні та економічні питання;
- оборонні та військові питання;
- ресурсні питання;
- питання безпеки;
- правові питання.
До реалізації РНП залучаються центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, неурядові організації. За підсумками виконання РНП сторона НАТО готує оцінку та рекомендації, які враховуються при підготовці РНП на наступний рік.
Зазвичай, каже Сергій Джердж, Україна самостійно формує Річну національну програму, спираючись на різні міністерства та інші відомства української держави.
– Потім, вже сформований варіант, ми показуємо своїм партнерам. Якщо в них є якісь пропозиції, то вони їх висловлюють. Але головне те, що вони їм допомагають реалізовувати цю програму. Ми зацікавлені в тому, щоб вони прийняли, підтримали і працювали разом з нами над її реалізацією, – пояснює політолог.
Програма передбачає реформування країни в рамках п’яти основних розділів, наведених вище.
Програма, що була представлена в Брюсселі, передбачає декілька головних напрямках, на яких будуть зосереджені зусилля протягом 2024 року:
- ефективний демократичний цивільний контроль над силами безпеки та оборони;
- забезпечення доброчесності, прозорості, підзвітності у секторі безпеки та оборони;
- трансформація оборонної політики та планування;
- модернізація систем управління та контролю;
- удосконалення системи стратегічних комунікацій;
- цифрова трансформація, кібербезпека, інформаційна безпека та обмін інформацією;
- трансформація оборонної промисловості та впровадження сучасних технологій;
- управління ресурсами;
- розширення можливостей у сфері реабілітації та реінтеграції ветеранів/ветеранок війни.
Чи завадить Угорщина на шляху України до НАТО?
Уряд Угорщини, представники якого неодноразово казали про те, що не підтримують євроатлантичні прагнення України, судячи з документа, не зможе завадити намірам Києва реформуватись в напрямку членства в НАТО.
Формальне узгодження РНП відбувається з керівництвом України та НАТО (апаратом Генсека Альянсу). Це дозволяє, зокрема, унеможливити бажання таких країн, як Угорщина, виставляти нереалістичні вимоги до України в питанні подальшого реформування.
– В Угорщини також забрали можливість блокувати засідання Ради Україна – НАТО. Попередньо в нас була Комісія Україна – НАТО, де формат був такий, що засідає група країн НАТО, куди запрошують Україну, яка доповідає про свої успіхи та результати реформування. Враховуючи, що Україна саме запрошували, що узгоджується консенсусом, то Угорщина могла блокувати це. І вона це робила на рівні міністрів засідання, – пояснює Сергій Джердж.
Тепер, коли утворена Рада Україна – НАТО, то Україна є повноправним членом цього органу, тому Угорщина не може це блокувати, як раніше це відбувалось під час Комісії Україна – НАТО.
Чи зможе Україна виконати РНП на 2024 рік?
Представлений РНП на 2024 рік передбачає різні цілі, каже Сергій Джердж. В документі є як короткострокові цілі, так і середньострокові, і довгострокові.
– Середньострокова ціль це, умовно, три роки. Довгострокова ціль може тривати і довше. Тому щось за 2024 рік буде виконано, а щось лише почне виконуватись. Зараз йшлося про те, щоб програма була меншою і в ній було те, що можна зробити за рік. Очевидно, що в ній не буде тривалих і багаторічних заходів, – каже політолог.
Він пояснює, що попри представлену Річну національну програму залишається питання й того, як її оцінювати з боку країн-членів НАТО.
– Ми хочемо, щоб були критерії такого плану, що ми їх виконали і тим самим усі побачили, що вони виконані. Тому була така точка зору, що має бути конкретика, оскільки її легше виконати. Якби програма була узагальнена, то може багато чого зробити, а хтось зі скептиків міг би сказати, що “ви не все зробили” чи “можна було б більше зробити”. І тоді було б незрозуміло, як це оцінювати, чи виконала Україна поставлені задачі, чи ні, – пояснює Джердж.
З боку Альянсу, своєю чергою, залишається ще одна невизначеність. Якщо НАТО приймає запропоновану Україною РНП, а потім офіційний Київ виконує усі завдання, то постає питання: чи виконання усіх завдань, визначених в РНП, створює передумови для вступу України в НАТО, чи це створює умови, щоб знову про це поговорити на рівні країн-членів Альянсу, каже політолог.
Як вказує Джердж, Річний національний план може виконуватись і тоді, коли Україна вже стане членом НАТО.
– Все одно доведеться щось дореформовувати, щось міняти в процесі. Дозріють якісь нові питання, – пояснює він.
Чи наближає РНП на 2024 рік нас до НАТО, чи все залишиться без змін?
Сьогодні питання стоїть таким чином, що виконання Україною РНП призведе до того, що країни-члени НАТО запросять українську державу стати членом Альянсу.
Разом із тим, залишаються країни, які мають принципові позиції щодо членства України в Північноатлантичному альянсі. З саміту НАТО у Вільнюсі відомо про щонайменше США та Німеччину, не кажучи вже про Угорщину.
– Дуже добре, що Франція змінює позицію, тепер вони гнучкіші в цьому питанні. Німеччина змінює свою позицію, вони в процесі. Зрозуміло, що в питанні щодо України – треба приймати (в НАТО, – Ред.). Інша справа, що є питання Росії і те, як її (загрозу, – Ред.) оцінюють. Тому тут насправді йдеться про хвилювання у деяких лідерів та країн щодо Росії, а вони трансформують це в те, що Україна щось ще не зробила. Чим більший переляк від Росії, тим більше Україна не виконала. Якщо менший переляк, тоді і Україна має успіхи, – каже Сергій Джердж.
Загалом, каже політолог, подана Україною Річна нацпрограма на 2024 рік однозначно стала кроком на шляху до вступу в НАТО.
– Чим більше усіляких засідань, нарад та дискусій, де говорять про Україну, разом з Україною, слухають Україну, то це наше вростання коріннями в ці структури НАТО, в ці процеси. На якомусь етапі вийде так, що без України вже не можна і нелогічно без нас. І ми до цього наближаємось. Тому тут велику роль відіграє ідея Ради Україна – НАТО, яка є як політичний інструмент. Формально – ми не входимо в НАТО, але якщо Рада Україна – НАТО ухвалює якісь рішення, то тоді вони його виконують, – пояснює Джердж.
Це сприяє і спільній взаємодії між офіційним Києвом та Альянсом, що є важливим політичним процесом на шляху України до НАТО.
– Всі ці документи (РНП, – Ред.) сприяє тому, що процес іде в правильну сторону. Все це впливає на кінцеве рішення, яке не виникне само по собі, а виникне саме з розмов та дискусій, – пояснює експерт.
Зокрема, подібні переговори сприятимуть тому, щоб НАТО надавало Україні більше зброї та військових потужностей.