ЄС знайшов фальшивий мед: як це вплине на українських бджолярів?

Євросоюз ускладнює імпорт меду. Україна — один з його найбільших постачальників до Європи. "Бізнес-Телеграф" пояснює, як ініціативи єврочиновників можуть вплинути на українських експортерів.

У листопаді 2023 року спеціальний комітет із сільського господарства Європейської Ради підтримав пропозицію Словенії щодо покращення інформування споживачів про мед та медові суміші. Після того, як нові правила маркування меду схвалить Європарламент, вони стануть обов'язковими для всіх країн-членів ЄС.

Неправильні бджоли

На початку минулого року національні об'єднання бджолярів деяких європейських країн звернули увагу на появу на полицях супермаркетів у великій кількості баночок меду за низькою ціною. Це викликало підозру у несумлінній конкуренції з боку імпортерів дешевого меду. "Нереально, щоб люди могли виробляти справжній мед за такими цінами", — скаржилася відома англійська бджолярка Лінн Інгрэм.

Поява дешевого меду в торгових мережах збіглася зі зростанням імпорту. Насамперед із Китаю та Туреччини. Згідно з Євростатом, найбільшими постачальниками меду до країн Євросоюзу є Україна та Китай, на частку яких сумарно припадало понад 50% усього імпорту. Наша країна, для якої Європа є традиційним ринком збуту меду, останніми роками лідирувала за обсягами експорту до ЄС. Однак у 2022 році пасічники з Піднебесної відтіснили Україну з першого місця, різко наростивши продаж меду до Європи. Ще більше наростила експорт меду в ЄС Туреччина.

Щоб завоювати привабливий європейський ринок, китайські та турецькі імпортери знижували вартість свого меду. Ціна китайського солодкого продукту на ринках країн ЄС, який і так був дешевшим, ніж мед всіх інших імпортерів, у 2021 році скоротилася на 1,1% і склала 1,36 євро за кілограм. Турецькі імпортери меду знизили вартість свого продукту у 2021 році одразу на 24,1%.

Перевірка на цукор

Після скарг місцевих асоціацій бджолярів на демпінг, Єврокомісія вирішила перевірити: а чи не "бодяжать" імпортери мед для зниження його вартості. Масштабну контрольну операцію назвали "З вуликів". У період з листопада 2021 року по лютий 2022 року Об'єднаний дослідний центр Комісії (JRC) відібрав на кордонах шістнадцяти держав-членів, а також у Норвегії та Швейцарії за випадковою вибіркою 320 партій меду, що імпортується в ЄС. Дані проби меду були досліджені щодо відповідності Директиві Єврокомісії про мед. Паралельно з цим Група боротьби з продовольчим шахрайством у ЄС збирала інформацію про постачальників та їхні ділові зв'язки.

Результати перевірки шокували європейців. Майже половина зразків були визнані такими, що не відповідають вимогам Директиви ЄК про мед. 70 імпортерів меду зі 123, які брали участь у поставках, підозрюються у завезенні в ЄС фальсифікованих партій медових сумішей. Неякісним продуктом виявились 74% імпорту з Китаю, 93% турецького меду та 100% меду з Великобританії. Хоча, як зазначають автори звіту, наявна інформація про відстеження дозволяє припустити, що мед з Великобританії може бути виготовлений в інших країнах і потім підданий подальшій обробці на Туманному Альбіоні перед його реекспортом до ЄС.

З 21 проби, взятої у Франції, лише чотири виявилися "справжнім" медом. З понад 30 проб з полиць німецьких магазинів перевірку пройшли менше половини. Переважна частка порушень — додавання до меду чужорідного цукру, наприклад бурякового. Або рисового сиропу. Це безпечно для здоров'я, але знижує корисні властивості меду. Як і його вартість. Єврокомісія розпочала розслідування щодо 44 компаній, 7 з них уже піддані санкціям.

Нове маркування

Щоб зупинити потік фальсифікованого дешевого меду, Єврокомісія зважилася змінити маркетингові стандарти, встановлені понад 20 років тому так званими "директивами зі сніданків".

Директива ЄС про мед вимагає від виробників маркувати продукт із зазначенням країни його походження. Однак, коли виробник змішує мед із різних країн, отриманий продукт може бути маркований як "суміш меду з ЄС" або "суміш меду з-за меж ЄС". Цією лазівкою користувалися несумлінні імпортери для проникнення на європейський ринок. Вони змішували дешевий мед з Азії з європейським медом та продавали у вигляді медових сумішей. Це призвело до того, що частка медових сумішей на ринку ЄС в даний час складає 80% від усього меду, що продається.

Згідно з новими правилами ЄС, продавець меду та медових сумішей повинен буде вказувати на упаковці всі країни походження меду в порядку зменшення разом з відповідною часткою меду в суміші. Якщо в суміші присутній мед з більш ніж чотирьох країн, виробник буде зобов'язаний перерахувати 4 найбільші частки у відсотках, а для інших — перерахувати країни в порядку зменшення їх частки в суміші.

Крім того, європейці мають намір захистити нинішнє визначення меду в Міжнародній організації зі стандартизації від намірів Китаю "нав'язати визначення, яке б дозволило йому експортувати в ЄС недорогі продукти під назвою "мед" на шкоду його якості".

Що по Україні

Посилення правил маркування меду та медових сумішей у ЄС може навіть зіграти на руку українським бджолярам. Більшість із них не соромляться написи "Вироблено в Україні" на баночці їхнього меду, вставленій на полиці європейського супермаркету. Так, серед партій меду, які перевірка Єврокомісії визнала "не відповідними" директиві ЄК, були партії, імпортовані з України. Але їхня кількість незначна. Директор компанії Ukrainian Bee (один з найбільших експортерів меду) Станіслав Паньковський каже, що до меду основних українських експортерів з боку європейський переіряльників жодних нарікань немає. Переважна більшість вітчизняних імпортерів меду завозять до Європи якісний продукт. Після запровадження нових правил маркування великі українські імпортери меду заради збереження своїх позицій на ринку подбають про недопущення завезення фальсифікату під українським брендом.

Крім того, нові вимоги ідентифікації медових сумішей неминуче підштовхнуть українських імпортерів меду займатися його брендуванням, інвестувати у його імідж та маркетинг. Справа в тому, що 70-80% українського експорту становить найдешевший соняшниковий мед, який європейські компанії використовують як сировину. Паньковський каже, що наш мед часто змішують з китайським, індійським, в‘єтнамським медом. Щоб "отримати більш якісний і звичний за смаковими характеристиками для європейських споживачів продукт". У цьому випадку конкурентні переваги українського меду, як то натуральність та якість не працюють.

На думку Паньковського, нові правила щодо меду в ЄС на нашому експорті ніяк не позначаться. Проте він бачить проблему на європейському ринку. "Зараз у Європі — ціновий диктат торгових мереж. І, щоб туди зайти, місцеві пакувальники намагаються отримати якнайнижчій цінник. І у тому числі "давлять" українських експортерів. Ми, наприклад, два роки не переглядали ціни. А замовники думають, якщо в Україні війна, то взагалі все має бути за копійки. Скажімо, цього року чекали до останнього знижок від нас, тепер склади спорожніли, готові брати, а вивезти ми не можемо через заблоковані кордони", — розказує Паньковский.

Хто помітив нові регуляції, так це бджолярі. Голова профільного об`єднання "Бджолярі Буковини" Іван Філіпчук говорить, що посилення вимог до меду у Європі вже використовують наші скупники як аргумент для знаження закупівельних цін. "Закупівельні ціни вже впали катастрофічно. Минулого року купували мед по 65-68 гривень за кілограм, цього року ціна впала спочатку до 52, а потім взагалі до 43 гривень за кілограм. Оптовики говорять, що витрачаються на додаткові перевірки та логістику. Але витрати бджолярів лише зростають. Вощина подорожчала на 60%, обслуговування пасік теж дорожчає. Тож деякі бджолярі просто закриваються. У нас за рік стало менше на 3700 бджолосімей, тобто з бізнесу вийшло до 200 бджолярів", — розказав Філіпчук.

Важко всім. Паньковский прогнозує, що нинішній рік може стати найгіршим за останнє десятиріччя, і це попри те, що з після 24 лютого Європа скасувала мито. "Чотири роки тому ми поставляли близько 73 000 тонн, а минулого року — 50 000 тонн. У 2023-му буде ще гірше", — вваажає Паньківский. Бо європейські фасувальники надають перевагу більш дешевому китайському і індійському меду, а наш беруть, щоб їх "розбавити".

Як європейці сприймають український мед? У світі набагато вище цінуються сорти меду, які мають монофлорний характер, тобто зібрані з однієї культури, наприклад акацієвий, гречаний або липовий. І звісно що виграє постачальник з брендованим медом у вигляді готової продукції з високою доданою вартістю. Паньковський каже, що зробити це дуже важко. "Це великі інвестиції у маркетинг, дуже важко зайти у європейські торгівельні мережі, місцеві споживачі віддають перевагу знаним європейським торговим маркам. Якось наші канадські партнери робили спробу розкрутити український мед, але не пішов цей продукт. Те саме у Саудівській Аравії, там навіть зробили ретельні перевірки, виставили їх на презентаційній вітрині, все безуспішно. В Австрії ми також хотіли просунути український мед як бренд. Нам сказали, треба відкривати місцеву компанію, там фасувати, аде це дуже дорого. Крім того, є стереотипи щодо українського меду. Деякі споживачі до цього часу бояться, що він може виявитися радіоактивним через наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. І жодні сертифікати й перевірки не спрацьовують", — зазначив Паньковский.