У Києві за участю представників Нідерландів показали окремі артефакти з колекції «скіфського золота»
У Києві за участю представників Нідерландів показали окремі артефакти з колекції «скіфського золота»

У Києві за участю представників Нідерландів показали окремі артефакти з колекції «скіфського золота»

У Скарбниці Національного музею історії України за участю представників Нідерландів відбулася презентація окремих артефактів із колекції «Крим: золото й таємниці Чорного моря».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України Оксана Ліфантій звернула увагу на дерев'яні лаковані шкатулки, які були виготовлені у Китаї і знайдені на Кримському півострові.

«Для цього часу - початку І століття нашої ери - це надзвичайно цікава знахідка, яка свідчить про широкі торговельні контакти населення, які проживали у Криму. Також це може свідчити про те, що люди подорожували на досить великі відстані», - зауважила науковець.

Ліфантій також зазначила, що у колекції відносно багато золотих прикрас, але переважну більшість становлять маленькі пластинки - нашивки на одяг із простим геометричним орнаментом або зображенням тварин.

У Києві за участю представників Нідерландів показали окремі артефакти з колекції «скіфського золота» - Фото 1 Презентація окремих артефактів із колекції «Крим: золото й таємниці Чорного моря» / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

«Скіфи-кочовики, які проживали значно раніше на територіях України, мали традицію обшивати свій одяг золотом, завдяки цьому інколи їх називають золотими людьми. Пізні скіфи і сармати також мають цю традицію, але розмір пластин уже суттєво зменшується, зображення стають більш спрощеними», - пояснила наукова співробітниця Скарбниці.

За її словами, особлива цінність цієї колекції в тому, що більшість речей знайдені саме під час археологічних розкопок.

«Саме завдяки тому, що ці знахідки походять із поховальних комплексів, по них можна відтворити те, де їх розташовували на одязі, що особливо важливо для реконструкції одягу», - зауважила Ліфантій.

Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зазначив, що справа щодо «скіфського золота» була дуже довгою і в ній брали участь багато людей. Особливо він відзначив Міністерство юстиції, адвокатів, які доклали багато зусиль для того, щоб домогтися справедливості.

Своєю чергою представник Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції Георгій Грабчак зауважив: «Це була складна битва - і юридична, і політична. Ми дуже раді, що ця колекція повернулась в Україну і ми досягли стовідсоткового результату».

Представники нідерландської фірми Bergh Stoop & Sanders Герт-Ян ван ден Берг, Маартін Сандерс та Марта Віссер, які входили до команди, що захищала інтереси України у справі про «скіфське золото», зауважили, що вдалось «отримати результат, на який всі очікували».

Як повідомляв Укрінформ, в Україну з Нідерландів повернулися предмети з колекцій кримських музеїв, представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря».

Колекцію було вивезено на виставку в Нідерланди 2013 року, ще до окупації півострова Росією. Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря» складалася з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири - у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). Виставка проходила у музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Після окупації Криму Росією в лютому 2014 року розпочалася юридична війна за експонати.

У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив повернути Україні експонати кримських музеїв.

У жовтні 2021 р. Апеляційний суд Амстердама підтвердив рішення Окружного суду.

У січні 2022 року так звані російські кримські музеї подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама.

9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення Апеляційного суду й ухвалив остаточне рішення повернути «скіфське золото» Україні.

Теги за темою
Київ
Джерело матеріала
loader
loader